Каземати смерті у столиці: де у Києві є в'язниця, яка була символом імперських репресій

Київ — це не лише золотоверхі храми та сучасні хмарочоси. Столиця зберігає пам’ять про трагічні та містичні події. Серед них — Лиса гора, де проводили шабаші і страчували людей, але особливе місце посідає Косий капонір. Це місце стало в’язницею і свідком найжорстокіших розправ Російської імперії над політичними в'язнями.

Що потрібно знати

• Косий капонір було збудовано у 1844 році як військова фортифікація і швидко став імперською в'язницею
• Споруда стала символом імперських репресій та місцем утримання небезпечних для влади політичних в'язнів і революціонерів
• Найтрагічнішим епізодом в історії капоніру є страта керівника повстання саперів Бориса Жаданівського та його соратників у 1905 році

Косий капонір — фортифікаційна оборонна споруда, зведена у 1844 році. Назва "косий" походить від його розташування — він був вбудований у вал фортеці під кутом, що дозволяло вести фланговий вогонь вздовж захисного рову.

Однак, військове призначення споруди було відносно недовгим. Вже невдовзі, у 1870-х роках, капонір переобладнали на військову в’язницю, відому як "Київський Шліссельбург". Його товсті стіни та глибокі підземелля стали ідеальним місцем для утримання особливо небезпечних, на думку імперської влади, злочинців, переважно політичних.

Саме завдяки своїй тюремній функції Косий капонір увійшов в історію як символ імперських репресій в Україні. Каземати були переповнені революціонерами, бунтарями та учасниками визвольних рухів. Умови утримання були жахливими: вологі, холодні та темні камери, що викликали хвороби та психічні розлади.

Кого страчували у капонірі і чому

Найбільш чорна сторінка історії капоніру пов’язана з показовими стратами. Дослідники історії Київської фортеці підтверджують, що на території фортеці, імовірно, безпосередньо поблизу капоніру, відбувалися розстріли. Один із найвідоміших епізодів – це страта учасників повстання саперів у 1905 році.

Здебільшого страти відбувалися у 1905-1907 роках. Тут розстрілювали через звинувачення у державній зраді та організації військового заколоту. Зокрема, у капонірі було страчено учасника революції Бориса Жаданівського та його товаришів.

Після Лютневої революції 1917 року капонір був перетворений на музейну експозицію, що розповідає про його тюремне минуле. Сьогодні Косий капонір є частиною Національного військово-історичного музею України та слугує живим нагадуванням про ціну свободи та жертовність борців за неї.

Раніше "Телеграф" розповідав, де в Україні місце, від якого холоне кров. Тут могли розстріляти 7 тисяч людей.