Варто думати про переїзд? Експерт б'є на сполох через проблеми з опаленням – чого чекати українцям

Наслідки нещодавніх масованих російських обстрілів можуть змусити Україну витратити близько 1,9 млрд євро на імпорт газу, аби пройти зиму. 3 жовтня удари по Харківській і Полтавській областях вивели з ладу приблизно 60% вітчизняного видобутку природного газу.

Про це пише Bloomberg. До початку повномасштабної війни Україна повністю забезпечувала внутрішні потреби власним газом. Проте з початку року російські удари по енергетичній інфраструктурі — зокрема ракетні й дронові атаки — стали систематичними.

Якщо інфраструктура й надалі зазнаватиме пошкоджень, до кінця березня Києву доведеться імпортувати близько 4,4 млрд кубометрів газу — майже 20% річного споживання. "Телеграф" звернувся до Олега Попенка, голови Спілки споживачів комунальних послуг, аби дізнатися, який опалювальний сезон очікує Україну в цьому році зі згадкою зазначеної вище проблеми.

Ситуація погіршилася: чого чекати киянам

Проблема відновлення житлового фонду в столиці залишається невирішеною через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення. За словами Олега Попенка, масштаб відновлення — мінімальний.

"З більше ніж 2 000 багатоквартирних будинків, які було пошкоджено обстрілами, провели капітальний ремонт всього 25 будинків. Сім будинків проходять експертизу, проєктування, процеси і так далі. А що з іншими будинками — взагалі невідомо", — сказав Попенко в коментарі "Телеграфу".

Він наголошує, що частина мешканців ризикує залишитися без опалення, адже управляючі компанії не подають тепло до будинків, де відсутні вікна або власники квартир перебувають за кордоном. Торік ситуацію намагались вирішити тимчасовими засобами — заклеювали вікна й подавали мінімальне тепло, однак цього року стан справ погіршився.

"В цьому році ситуація очевидно погіршилась… І сказати, що у наших можновладців щось проснулось і вони почали цим питанням активно перейматися — то ні, абсолютно", — зазначив він. Попенко додає, що процедура капремонту справді є тривалою — від технічних обстежень до погоджень.

Треба тікати з міст?

Ще торік Олег Попенко закликав мешканців багатоквартирних будинків за можливості заздалегідь готуватись до зими — шукати варіанти тимчасового переїзду у приватний сектор або домовлятись про спільне проживання. Тоді його прогнози не справдилися, а на нього самого посипалася велика кількість хейту. Цього року голова Спілки споживачів комунальних послуг продовжує ці заклики. Причина — ризики зупинки централізованого теплопостачання у разі ударів по ТЕЦ або тривалих морозів.

"В минулому році нам пощастило. Але ми не можемо як розсудливі люди розраховувати на "пощастить" чи "не пощастить"",-- говорить він.

Попенко попереджає: в разі влучання по ТЕЦ-5 або ТЕЦ-6, Київ ризикує втратити подачу теплоносія в багатоповерхівки. Якщо температура опуститься до -10 градусів або нижче, звичайна панельна багатоповерхівка може повністю замерзнути за 36 годин.

"Звичайна панелька, "хрущовка", замерзає за 36 годин. Тобто потрібно встигнути злити воду. А якщо таких будинків — 6-7 тисяч, і треба це зробити за дві доби?", – попереджає він.

За його словами, навіть за найоптимістичнішим сценарієм — 48 годин на підготовку — завдання практично нездійсненне. По-перше, відчувається гостра нестача персоналу, який має навички зливати воду з систем. По-друге — обмеженість доступу до будинків, відсутність транспорту й інструменту.

У якості прикладу він навів ситуацію у Кривому Розі під час минулої зими, коли, за його словами, 300 тисяч жителів залишились без тепла через зрив подачі з боку "Нафтогазу".

Може бути гірше: чи повториться трагедія Алчевська

Нинішній опалювальний сезон, за словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, несе потенційний ризик масштабної енергетичної аварії, яка може виявитися значно серйознішою, ніж відома трагедія в Алчевську 2006 року. Тоді через сильні морози та пошкодження мереж без тепла залишилося все місто.

"При тому, якщо мінусова температура буде, як тоді в Алчевську — мінус 25… Якщо це станеться в цей опалювальний сезон, то в Кривому Розі буде трагедія набагато складніша, ніж була в Алчевську", – зауважує він.

Попенко нагадав, що у 2006 році на відновлення Алчевська з’їхалися тисячі людей з усієї України, і навіть попри це, процес тривав тижнями. Водночас Кривий Ріг — значно масштабніше місто, й кількість постраждалих там минулої зими була у кілька разів більшою.

На його думку, при температурі -20 градусів і нижче, якщо одночасно замерзне 500-600 багатоквартирних будинків, система не витримає. Особливо зважаючи на критичний стан трубопроводів у місті.

Окремо експерт звертає увагу на технічний стан місцевої ТЕЦ, яка була збудована ще у 1927 році й на сьогодні, за його словами, не функціонує. У разі різкого похолодання — комбінована проблема з мережами, обладнанням і старими системами може спричинити аварію, яку неможливо буде оперативно ліквідувати.

Суми, Херсон, Чернігів в червоній зоні? Де ситуація буде найскладніше

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко зазначає, що ситуація з підготовкою до зими залишається нерівномірною по регіонах. На заході країни очікується дещо стабільніша ситуація, тоді як у прифронтових та центральних областях — значно гірша, хоча міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив, що газ виключатимуть цілими районами навіть в західних областях.

"Для заходу України ситуація буде трошки краща, ніж для центральної України або прифронтових областей. Я за прифронтові області взагалі не кажу — там ситуація дуже складна. Суми, Херсон — я взагалі не розумію, як вони будуть проходити опалювальний сезон", – говорить голова Спілки споживачів комунальних послуг.

Як приклад, Попенко навів нещодавню ситуацію в Шостці, де один із районів залишився без світла, газу та води на кілька днів. За його словами, місцева влада виявилась повністю неготовою до надзвичайних умов — відсутні резервні джерела тепла, мобільні котельні, газопоршневі установки.

"Просто відрізали один район, і все — у людей там п’ять чи шість днів не було ні світла, ні газу, ні води. Люди гріли собі їжу на вулиці. І виявилось, що місцева влада абсолютно не готова до опалювального сезону… Подібна ситуація — в Сумах, Херсоні, Чернігові. Хоча в Чернігові щось почали робити, коли побачили, що в них повний аут", – нагадує Попенко.

Газу бракує ще більше, ніж очікувалося

Попенко підтверджує: після нещодавніх ракетних ударів по Харківській і Полтавській областях, які знищили близько 60% вітчизняного видобутку, ситуація з газом стала критичнішою.

"Ситуація з газом ще гірша стала… Якщо не погано — то дуже погано. Втративши видобуток, ми розуміємо, що нам треба ще докуповувати. Ще не менше 20%", – говорить він.

На тлі загроз нових ударів і потенційного дефіциту, Україна звернулася до європейських партнерів по допомогу — як з постачанням газу, так і з коштами на його закупівлю. За словами Попенка, наразі йдеться не лише про закупівлі, а й про пошук екстрених джерел фінансування.

"І президент звернувся, і всі інші ми звернулись до наших європейських партнерів, щоб нам ще газ дали і гроші дали на це… Потрібно думати, шукати кошти, де закупити імпорт, щоб пройти нормальний опалювальний сезон", – наголошує експерт.

Водночас він не виключає, що частина песимістичних оцінок — це також тактика "Нафтогазу" для отримання додаткових бюджетних дотацій.

"Може бути, що Нафтогаз таким шляхом вибиває собі гроші… Як це було з Коболєвим, Вітренком: Коболєв казав, що ми збиткові, і просив компенсацію з бюджету за різницю між ринковою та реальною вартістю газу… Нафтогаз і зараз може собі такі плюшки вибивати", – підсумовує він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що після ракетно-дронової атаки 3 жовтня значних ушкоджень зазнали об’єкти в Харківській та Полтавській областях. У "Нафтогазі" повідомили про запуск 35 ракет і близько 60 дронів, однак офіційної оцінки масштабів руйнувань поки що немає. За неофіційними даними, втрати становлять орієнтовно 30%, однак йдеться не лише про наслідки останнього обстрілу, а про загальний обсяг пошкоджень на цей момент.