Його збудували на місці підірваного та знову підірвали: в мережі показали архівне фото одного з київських мостів

В мережі нещодавно з’явилося рідкісне архівне фото, що привернуло увагу тих, хто цікавиться київською історією. Знімок ілюструє одну із трагічних сторінок минулого столиці – зруйнований у часи Другої світової війни міст імені Євгенії Бош.

Це фото, опубліковане в спільноті "Ретро Київ", стало приводом для того, щоб згадати про забуту київську переправу, яка свого часу відігравала важливу роль у житті міста. "Телеграф" розповість про неї детальніше.

Міст імені Євгенії Бош у Києві: трагічна історія між війнами

Один із маловідомих, але показових символів київської історії ХХ століття – це міст імені Євгенії Бош, що колись з’єднував два береги Дніпра. Його доля тісно переплітається з революційними подіями, Першою та Другою світовими війнами, та трагічними перипетіями української історії.

Відбудова після руйнувань

На місці зруйнованого під час боїв 1920 року Миколаївського ланцюгового мосту, у 1925 році постає нова переправа. Її звели менш ніж за рік – усього за десять місяців!

Міст побудований на вже існуючих опорах колишнього ланцюгового мосту, проте металеву конструкцію вагою понад 4000 тонн (250 тисяч пудів) зібрали всього за 85 днів. Ця швидка, але якісна робота стала знаковою подією для міста, яке потребувало надійного транспортного сполучення між лівобережною та правобережною частинами Києва.

Новий міст зробили в балковому стилі, із судноплавним прольотом, який був на 4,2 метра вищим за попередній, щоб забезпечити кращу пропускну здатність для кораблів і більшу міцність для транспорту.

Міст імені Євгенії Бош

Новий міст назвали на честь Євгенії Бош – революціонерки німецького походження, активної учасниці революції та громадянської війни в Україні. За кілька місяців до відкриття мосту вона трагічно полишила життя, і її ім’я стало символом епохи змін та втрат.

Вибух у 1941 та забуття

У ході Другої світової війни, у 1941 році, радянські війська, залишаючи Київ, знищили міст, аби перешкодити наступу німців. Переправа була зруйнована і більше ніколи не відновлювалась. З плином часу історія моста і його драматична доля опинились майже у цілковитому забутті для більшості киян.

Після руйнування самої переправи у 1941 році опори мосту імені Євгенії Бош залишалися на своєму місці ще понад два десятиліття. Вони використовувались у господарських цілях, зокрема як основа для лінії електропередачі, що проходила через Дніпро. Остаточно їх демонтували лише у середині 1960-х років, під час будівництва мосту Метро, який відкрили трохи північніше історичного місця.

На архівних фото можна побачити, яким був міст Євгенії Бош, його монументальні опори на водах Дніпра та руїни після підриву 1941 року. Це — не тільки частина міської інфраструктури, а й безмовний свідок складних історичних часів.

Сучасне значення

Сьогодні місце, де колись стояв міст, не має ані знаків, ані меморіальних табличок. Однак історія мосту імені Євгенії Бош має потенціал стати важливою частиною культурної пам’яті Києва — адже через неї простежується складна доля міста між війнами та революціями і трагічні події для людей, які їх пережили.

Цікаво, що навесні 2010 року, коли рівень води у Дніпрі тимчасово знизився, можна було побачити залишки трьох старих опор мосту, які нагадували про забуту київську переправу й складну історію міста на зламі епох.

Раніше "Телеграф" розповідав, де знайти найстаріший міст Києва і яка його історія. Він був призначений для зручності місцевих жителів, а скоріше для обслуговування винного складу.