Одна година має значення? Як відмова від переведення годинників може вплинути на світ після ударів РФ
Розбираємось, що може змінити скасування переведення годинників в умовах проблем з енергопостачанням
Скасування сезонного переведення годинників може змінити час, коли українці найактивніше споживають електроенергію. Для енергосистеми, пошкодженої російськими ударами, це важливо: чим більше приладів включаються одночасно, тим важче забезпечити всіх світлом. Але обіцяти, що через зміну часу відключень поменшає, не можна.
"Телеграф" розібрався, чому відмова від осіннього переведення стрілок і постійний зимовий час – не одне й те саме, і як кожен варіант може вплинути на споживання електрики.
Скасувати переведення годинників можна по-різному
В Україні обговорювали, щоб закріпити постійний зимовий час – UTC+2. Саме такий варіант передбачає законопроєкт №4201, ухвалений Верховною Радою у липні 2024 року. Однак на 11 жовтня 2026 року документ залишається на підписі у президента і не набрав чинності.
Поки що діє звичний порядок: восени стрілки переводять назад, навесні – вперед. Цього року перехід на зимовий час має відбутися 25 жовтня: о 04:00 години переведуть на 03:00.
Для енергетики має значення, який час стане незмінним. Якщо закріпити зимовий, взимку розпорядок життя щодо сходу і заходу сонця залишиться таким же, як зараз, після осіннього переведення. Зміни торкнуться весни та літа. Якщо ж відмовитися від переведення стрілок назад і залишити літній час, взимку світанок і захід сонця наступатимуть на годину пізніше.
Чому особливо важливі вечірні години
Для енергосистеми має значення не лише загальна кількість електроенергії, спожитої протягом доби. Важливо й те, скільки потужності потрібно у конкретний момент. Коли люди повертаються додому, готують вечерю, включають світло та побутову техніку, попит зростає.
"Укренерго" закликає економно витрачати електрику з 17:00 до 22:00 та переносити використання потужних приладів на денні години. Компанія пояснює обмеження необхідністю не допустити навантаження обладнання, пошкодженого російськими обстрілами.
Самі по собі години не додають денного світла. Вони змінюють його збіг із робочим днем та побутовими звичками. Наприклад, за постійного літнього часу взимку після роботи було б на годину світліше, ніж за зимового. Натомість уранці темрява трималася б довше. Можливе скорочення потреби у вечірньому освітленні потрібно зіставляти зі зростанням ранкового – одного боку цього розрахунку недостатньо.
Чи може переведення стрілок скоротити відключення
Голова громадської організації "Бюро комплексного аналізу та прогнозів", експерт з енергетики Сергій Дяченко розповів РБК-Україна, що перехід на зимовий час, за його оцінкою, може трохи пом’якшити вечірній пік. Він пов’язує це з тим, як світловий день збігається з режимом споживання.
"Перехід на зимовий час може дещо пом’якшити саме вечірній пік", – наголосив експерт.
Дяченко також звернув увагу на пошкодження теплової та гідроенергетичної генерації. Енергосистемі потрібні потужності, які можуть швидко наростити вироблення у разі зростання попиту. На його думку, раціональніший розподіл споживання при дефіциті потужності може скоротити потребу у відключеннях.
Чому не можна обіцяти велику економію
Дослідження не дають підстав вважати переведення годинників універсальним способом істотно скоротити витрату електрики. Автори міжнародного метааналізу проаналізували 162 оцінки із 44 досліджень. У дні дії літнього часу середня економія становила близько 0,34%. Результати відрізнялися залежно від держави та методів розрахунку.
Скоротити загальне споживання та зменшити піковий попит – різні завдання. Навіть невеликий перерозподіл навантаження може допомогти у напружену годину, але не відновить пошкоджену підстанцію або лінію електропередачі.
Відмова від переведення годинників може змінити розподіл попиту протягом доби, проте його вплив на відключення залежить від того, який час оберуть, та від реальних звичок споживачів. Щоб зменшити навантаження вже зараз, "Укренерго" рекомендує не включати ввечері одночасно кілька потужних приладів. Стабільність електропостачання насамперед залежить від наслідків атак та відновлення обладнання.
Як повідомляв "Телеграф", росіяни вивели з ладу обладнання, що забезпечує передачу та розподілення електроенергії, розповів експерт з енергетики Геннадій Рябцев.