Не тільки США: Європа теж хоче отримати доступ до корисних копалин України

Українські корисні копалини цікавлять і Європейський Союз. Брюссель розраховує співпрацювати з Україною у видобутку та переробці критичної сировини, необхідної для виробництва акумуляторів, електромобілів, сонячних панелей та оборонних технологій. Така співпраця допоможе Європі знизити залежність від Китаю та зміцнити власну промисловість.

Про це йдеться у матеріалі "Телеграфа": "США взялися за український берилій: що з угодою про копалини і хто ще хоче наші ресурси".

Зараз Європа сильно залежить від постачання рідкісноземельних металів та іншої критичної сировини з Китаю. Якщо Пекін обмежить експорт, це може серйозно вдарити з виробництва електромобілів, акумуляторів та сонячних батарей у ЄС. Українські родовища можуть стати альтернативним джерелом ресурсів: цьому сприяють географічна близькість та перспективи інтеграції України до Євросоюзу.

У ЄС хочуть посилити контроль над постачанням сировини

20 жовтня депутати Європейського Парламенту запропонували створити окремий Європейський центр критичної сировини. Він координуватиме співпрацю з надійними партнерами, прогнозуватиме можливі перебої з поставками та знижуватиме ризик залежності від окремих держав.

"Критична сировина стала валютою геополітичної влади. Той, хто контролює її, контролює наше промислове майбутнє, енергетичний перехід і нашу безпеку", — заявив Мохаммед Чахім, провідний доповідач з цієї теми та депутат від групи "Прогресивний альянс соціалістів та демократів".

За його словами, Європі потрібен інститут із фінансовими ресурсами та повноваженнями. Він дозволить швидше реагувати на погрози постачанням і не дасть використовувати сировину як інструмент політичного тиску.

Які українські ресурси цікавлять Європу

У жовтні Європейська комісія подала план підготовки до розширення ЄС. Україна та інші країни-кандидати отримали пропозицію поступово інтегруватися до європейських структур ще до повноцінного вступу до блоку.

Однією з переваг зближення з Україною Брюссель вважає її ресурсний потенціал. Йдеться про сировину для цивільної промисловості та матеріали, необхідні космічній та оборонній галузям.

"Такі країни-кандидати на вступ до ЄС, як Україна, мають родовища критично важливої сировини для космічної та оборонної галузей, у тому числі рідкісноземельних металів та титану", – йдеться у документі Єврокомісії.

Інтерес Європи вже перейшов у практичну площину. Поки що єдиний український проект, який набув офіційного статусу стратегічного на рівні ЄС, – розвиток Балахівського родовища графітових руд. Він передбачає будівництво гірничо-збагачувального комбінату та заводу з виробництва сферичного графіту для літій-іонних акумуляторів.

Такі батареї використовують у смартфонах, ноутбуках, павербанках та електромобілях. Українська сировина цікава Європі завдяки доступу до природних ресурсів та можливості розвивати власне виробництво, знижуючи залежність від зовнішніх постачальників.

Як повідомляв "Телеграф", єврокомісар з питань розширення Марта Кос у відеозверненні до учасників 10-го Українського жіночого конгресу, який пройшов 22 жовтня у Києві, закликала українців відігравати більш вагому роль на шляху до членства в ЄС. Вона запевнила, що підтримка України продовжиться, і наголосила на стійкості українських жінок у протистоянні російській агресії. У заяві немає конкретних умов доступу до європейських ринків чи запуску ресурсних проектів. Він відображає політичний контекст євроінтеграції: рух до членства супроводжується заявленою підтримкою з боку європейського комісара.