Чи став мир в Україні ближчим? Закордонні ЗМІ аналізують результати саміту у Швейцарії

Читать на русском
Автор
1312
ЗМІ аналізують результати саміту у Швейцарії
ЗМІ аналізують результати саміту у Швейцарії. Фото Колаж Телеграфу

Саміт приніс важливі результати, попри відсутність повного консенсусу серед країн-учасників.

З 15 по 16 червня Україні вдалося зібрати на першому Глобальному саміті миру в Швейцарії близько 100 делегацій з різних частин світу. Підсумкове комюніке із закликом до ядерної та продовольчої безпеки, а також повернення усіх викрадених дітей та українських військовополонених підписали 78 присутніх держав, що швейцарська сторона назвала "хорошим результатом".

"Телеграф" проаналізував, що за підсумками заходу пишуть ЗМІ в різних країнах.

Коаліція посередників

Видання Politico опублікувало матеріал під назвою "Привид Росії навис над українським мирним самітом".

"Києву вдалося залучити більшість учасників мирного саміту по Україні, що відбувся цими вихідними, до підтримки своєї формули миру з 10 пунктів як основи для подальших переговорів.

Але результат був зіпсований такими ключовими, схильними до Росії країнами, як Саудівська Аравія, Індія та Південна Африка, які не підтримали остаточну декларацію. А Китай взагалі знехтував самітом.

Хоча мирний саміт щодо України більше нагадував чергову Генасамблею ООН, де різні країни говорили про Статут ООН і повагу до міжнародного права, учасники дійшли консенсусу, що війна в Україні має закінчитися "справедливим і міцним миром", а не миром будь-якою ціною", — йдеться у матеріалі.

Зазначається, що "привид Росії" навис над самітом після ультиматуму президента РФ Володимира Путіна у вигляді "мирної пропозиції" за день до початку саміту: "Хоча це було швидко відкинуто Україною та іншими, це підкріпило реальність того, що з Кремлем зрештою доведеться мати справу".

У статті констатують, що для Києва мирна конференція стала кроком до створення коаліції посередників, щоб допомогти розробити платформу для протистояння Москві з позиції сили.

Невідомо, хто прийме наступний саміт

Швейцарська новина компанія Swissinfo, цитуючи у заголовку голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, публікує матеріал під назвою "Справжній мир ближчий для України", попри відсутність консенсусу на швейцарському саміті".

"Історичний? Той, що розчаровує? Західні держави та їхні союзники на саміті в Швейцарії засудили вторгнення Росії в Україну, але їм не вдалося переконати великі позаблокові країни приєднатися до їхньої остаточної заяви, і жодна країна не виступила з проханням прийняти продовження", — йдеться у статті.

"Що розчаровує Швейцарію як приймаючу країну: на даний момент не заплановано наступного саміту в іншій приймаючій країні. Таким чином, постає питання, чи Бюрґенштокський саміт започаткував мирний процес", — зазначив Себастьян Рамспек, міжнародний кореспондент швейцарського мовника SRF.

Підкреслюється, що саміт намагався повернути увагу до війни в Україні в той час, коли конфлікт у Газі, національні вибори та інші проблеми захопили увагу світу. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо був єдиним лідером G7, який відвідав обидва дні конференції.

Віце-президент США Камала Гарріс, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда були серед тих, хто поїхали через кілька годин. Канцлер Німеччини Олаф Шольц у неділю вранці повернувся до Берліна. Проте делегації продовжили свої дискусії.

Коли і як проводити переговори України та РФ

У статті The New York Times йдеться про те, що світові лідери підтримали спільне комюніке, яке закликає до більших дипломатичних зусиль, але розділилися щодо того, як залучати Росію.

"Наприкінці зустрічі більшість делегацій підписали заяву про спільні принципи, такі як сприяння обміну полоненими та ядерна безпека.

Вони також заявили, що для продовження необхідно "подальше залучення представників усіх сторін", це розпливчасте формулювання підкреслює відсутність спільної точки зору щодо головного питання, що висіло над зустріччю: коли і як Україні та Росії слід прагнути до мирних переговорів?

У зв’язку з тим, що дві країни вже третій рік ведуть тотальну війну і жодна не має чіткого шляху до військової перемоги, деякі світові лідери закликають до переговорів і компромісу між воюючими сторонами. Індія, Саудівська Аравія, Південна Африка, Туреччина та інші повторили цей меседж на саміті", — зазначається в матеріалі.

Наголошується, що для України, яка попросила Швейцарію прийняти саміт і працювала над тим, щоб зібрати на нього якомога більше світових лідерів, ця подія була важливою для створення глобального імпульсу для бачення президента Володимира Зеленського щодо припинення конфлікту.

Водночас редакція Bloomberg пише, що позиція країн Глобального Півдня на саміті свідчить про те, що Росія залишається далекою від ізоляції, і що для України забезпечення їхньої підтримки дипломатичного порядку денного Києва може виявитися "недосяжним" завданням, попри всі зусилля.

Індія відмежувалася

Видання India Today фокусує увагу на тому, що "Індія відмежовується від документу швейцарського мирного саміту щодо України".

"Індія утрималася від підписання спільного комюніке про мир в Україні під час саміту, який проводила Швейцарія. Рішення було прийнято, оскільки Росія вирішила не брати участь у саміті, назвавши це "марною тратою часу"", — описує медіа та нагадує, що країну на конференції представляв секретар із західного напряму Міністерства закордонних справ Індії Паван Капур.

"У стислій заяві високопоставлений індійський дипломат пояснив позицію Індії. Утримуючись від асоціації з будь-яким комюніке чи документом, що випливає з саміту, Індія закликала до "щирої та практичної взаємодії" між Москвою та Києвом для досягнення мирного вирішення конфлікту, що триває", — зазначається у матеріалі.

Саміт солідарності

Британська газета The Telegraph опублікувала матеріал під назвою "Кінець саміту по Україні, що розчаровує, оскільки союзники погоджуються на розмиту мирну декларацію".

"Володимир Путін, президент Росії, заручився підтримкою в Азії та Африці протягом останніх двох років, обіцяючи дешеве зерно, нафту і газ, а також зброю, і він використав цей вплив для лобіювання бойкоту саміту та декларації", — констатує видання.

Утім, із посиланням на аналітиків, у статті йдеться: попри те, що саміту не вдалося підтримати глобальний консенсус проти Кремля і запропонувати кроки до миру чи визначити місце проведення наступної зустрічі, захід все одно був корисним.

Сергій Радченко, професор Школи передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса у Вашингтоні, назвав його важливим "самітом солідарності".

"Залучення підтримки Києва має великий сенс, і в тому сенсі, що саміт сприяє європейській рішучості добре забезпечувати Україну зброєю, це крок до миру", — сказав він.

Французький канал France24 звертає увагу на те, що зараз перед союзниками України стоїть завдання зберегти імпульс до миру.

"Про втому від війни та інші занепокоєння свідчить те, що лише близько половини країн-членів ООН взяли участь. Ситуація далека від березня 2022 року, коли засудження російського вторгнення призвело до ухвалення необов’язкової резолюції на Генеральній Асамблеї ООН 141 країною, яка закликала російські війська залишити Україну.

Незрозуміло, чому деякі країни, що розвиваються, не підтримали заключну заяву, але вони, можливо, не наважилися образити Росію або культивували золоту середину між Москвою, її союзником Китаєм і західними державами, які підтримують Київ", — зазначається у статті.

"Деякі [країни] не підписали — хоча й дуже небагато — оскільки вони грають у гру "Давайте мати мир на поступках", і вони зазвичай мають на увазі поступки з боку України та в основному задоволення вимог Росії", — сказав Володимир Дубовик, старший науковий співробітник у вашингтонському Центрі аналізу європейської політики.

Дубовик зазначив, що шлях вперед для України полягає в тому, щоб отримати підтримку — зброю та гуманітарну допомогу — яка могла б покращити ситуацію Києва на полі бою і таким чином забезпечити йому кращу позицію на переговорах.

Опустили жорсткі питання?

"За відсутності чіткого шляху до припинення війни Зеленський наголосив на практичних питаннях, таких як ядерна безпека та забезпечення поставок продовольства з України, одного з найбільших у світі експортерів зерна.

Підсумкова декларація саміту закликає до повернення Україні контролю над Запорізькою атомною станцією та її портами на Азовському морі. Але відповідно до скромніших заявлених цілей конференції, вона опустила більш жорсткі питання про те, як може виглядати післявоєнне врегулювання для України, чи зможе Україна приєднатися до альянсу НАТО або як може працювати виведення військ з обох сторін", — пише японська The Japan Times.

Журналісти також звертають увагу на те, що жодна країна не виступила з пропозицією провести іншу таку зустріч.

"Причому особливо помітне мовчання з боку Саудівської Аравії, яка розглядається як можливе майбутнє місце проведення. Міністр закордонних справ принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд заявив, що королівство готове допомогти мирному процесу, але життєздатне врегулювання залежатиме від "важкого компромісу"", — нагадують у матеріалі.

Кропітка дипломатія

Німецьке Deutsche Welle випустило статтю під назвою "Український саміт миру: дипломатична підтримка та політичні зневаги".

"Зібрати понад 50 світових лідерів, щоб поговорити про мир в Україні, нелегка справа. Ще складніше забезпечити представленість десятків інших, щоб включити всі континенти.

Це стало результатом місяців кропіткої дипломатії, і все склалося, попри російський політичний контрнаступ, спрямований на очорнення зустрічі", — йдеться у статті.

Захід у швейцарських горах продемонстрував розбіжності між прихильниками України та ключовими гравцями в Африці, Азії та Латинській Америці. Зневажливе ставлення та неявка теж свідчили багато про що.

Клод Ракісітс, аналітик брюссельського Центру безпеки, дипломатії та стратегії, зазначає у коментарі DW, що деякі країни "не хочуть розхитувати човен", намагаючись збалансувати зв'язки із Заходом, а також з Росією та Китаєм.

За його словами, відносини між окремими націями, ймовірно, вплинули на розрахунки кожної з них щодо того, чи варто приймати запрошення на саміт. Наприклад, залежність Індії від Росії в постачанні зброї або історичні зв’язки Південної Африки з Москвою.

"Ця конференція — про набагато більше, ніж про Україну. Це про підтримку міжнародного порядку", — сказав Ракісітс.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у Путіна бурхливо відреагували на саміт миру: назвали свої умови для участі в наступній зустрічі.