Це ще й стратегічний об'єкт: навіщо Дніпру сміховинно коротке метро на 6 станцій

Дніпро має одне з найкоротших в Європі метро, яке складається з 6 станцій. Воно має одну лінію, довжиною в 7,8 км, час руху в один бік становить 12 хвилин. Враховуючи це, виникає логічне питання: навіщо будували таке коротке метро.

"Телеграф" вирішив з'ясувати це. Зауважимо, що станом на 2025 рік метро перевозить понад 20 тисяч пасажирів щодня, працюючи з 5:30 ранку до 23:00 вечора з інтервалами руху від 5 до 10 хвилин у пікові години.

Навіщо у Дніпрі побудували коротке метро

Закладення метро у Дніпрі відбулось у 1981 році. Тоді воно охоплювало ключові індустріальні та промислові райони. Мета метро на той момент полягала в тому, аби швидко доставляти робітників на їх підприємства. Саме тому побудували шість станцій:

• Покровська. Кінцева станція, глибина 35 м.

• Проспект Свободи. Станція має 4 виходи на поверхню. Вони розташовані на Новокодацькій площі — місці, де перетинаються проспект Свободи та вулиця Панаса Мирного, за 15 метрів від прохідної ДЕВЗ (Дніпровського електровозобудівного заводу).

• Заводська. Станція розташована поруч із головним входом до Дніпровського заводу металургійного обладнання (ДЗМО). Глибина – 30 м, обладнана для велосипедистів з парковками.

• Металургів. Розташована близько до Дніпровського металургійного заводу. Глибина близько 55 м.

• Метробудівників. Вихід знаходиться на перехресті проспекту Сергія Нігояна. Глибина — 40 м.

• Вокзальна. Найзавантаженіша станція, яка знаходиться на головному вокзалі. Її глибина 42 м.

Виходить, що метро у Дніпрі будували виключно, як сполучення основних підприємств та заводів. Воно забезпечувало швидке прибуття місцевих на роботу. До того ж саме будування метрополітену у Дніпрі досить складна задача, адже місто знаходиться на глибокому заляганні порід. Тому тунелі доводилося прокладати дуже глибоко, що робило будівництво повільним і дорогим.

Яка користь від метро у Дніпрі зараз

Попри невелику довжину та непрактичне сполучення станцій метро, ним й досі активно користуються місцеві. Щодня цим метро їздить близько 20 тисяч людей. Окрім того, під час тривоги метро використовують у якості укриття.

Також найглибші станції метро "Металургів" та "Вокзальна" можуть відіграти свою роль під час ймовірного ядерного удару. Але тут слід враховувати багато факторів, один з найголовніших — метро — це не бункер та випадок ядерної загрози. Але глибокі станції можуть захистити від опромінення, адже приблизно 1 м землі знижує опромінення десь на 1000 одиниць.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядав маловідомий вокзал Дніпра 44 роки назад.