"Коштує", "вартує" чи "стоїть": яке з цих слів справді означає ціну

Ми щодня ходимо до магазину, купуємо каву, оплачуємо проїзд і постійно говоримо про ціну. Але навіть у таких простих діалогах легко припуститися мовної помилки, яка ріже слух і псує враження. Три слова – "коштує", "вартує" і "стоїть" – часто стають причиною справжніх суперечок серед тих, хто прагне чистоти української мови.

Багато хто вживає ці слова як синоніми, але насправді лише одне з них є коректним, коли йдеться про гроші. "Телеграф" розповідає, яке дієслово єдине правильне для позначення вартості.

Згідно з Академічним тлумачним словником української мови (СУМ-11), дієслово "коштувати" має пряме та основне значення — "мати якусь ціну, вартість". Наприклад: "Цей телефон коштує десять тисяч гривень" або "Скільки коштує квиток?". Цей варіант є найбільш правильним і рекомендованим для використання у всіх стилях мовлення, коли йдеться про грошовий вимір. До речі, від цього слова походить і іменник "кошторис".

Слово "вартувати" має зовсім інше значення. Словники вказують, що воно означає "стояти на варті, охороняти" або "бути гідним чого-небудь, заслуговувати на щось". Наприклад: "Вартовий вартує біля воріт" або "Ця ідея вартує уваги". Вживати це дієслово у значенні "мати ціну" є лексичною помилкою та калькою, хоча це слово стало дуже поширеним у розмовному стилі та, на жаль, навіть у деяких ЗМІ.

Що ж до слова "стоїть", то в контексті ціни воно є грубим русизмом і неприпустиме. В українській мові "стояти" означає "перебувати у вертикальному положенні" або "зупинятися". Наприклад: "Книга стоїть на полиці" або "Автобус стоїть на зупинці". Фрази на кшталт "Скільки стоїть ця сукня?" потрібно негайно замінити на коректні: "Скільки коштує ця сукня?".

Отже, якщо ви говорите про гроші, ціну чи вартість, єдиним правильним і рекомендованим варіантом є дієслово "коштує". Слова "вартує" (яке стосується охорони чи гідності) і, особливо, "стоїть" (яке є неприпустимим русизмом у цьому контексті) варто залишити для інших ситуацій.

Пам’ятаймо: мова – це наша зброя і наш ідентифікатор. Чисте мовлення починається з уваги до таких, здавалося б, дрібних, але насправді дуже важливих деталей.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, чи правильно ви вживаєте "мішати" та "заважати". У сучасній українській мові це не повні двійники, а слова з різними зонами відповідальності.