Звільнення без правил, плутанина з договорами: як в Україні терміново переписують Трудовий кодекс

Українці працюватимуть за новими правилами — коаліція в парламенті домовилася про запуск масштабної реформи трудових відносин. Йдеться про ухвалення зовсім нового Трудового кодексу, який має перевернути підходи до роботи роботодавців і найманих працівників. Документ обіцяють побудувати на ринкових засадах, де держава менше втручатиметься у стосунки бізнесу та людей, але реально захищатиме права тих, хто працює.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що уряд уже підготував текст кодексу і незабаром внесе його на розгляд народних депутатів. "Телеграф" ж з'ясував, чому діючі правила трудових відносин потрібно змінювати і що саме змусило владу переписати документ, який регулює роботу мільйонів українців.

Радянська спадщина: як Україна 53 роки живе за правилами СРСР

Кодекс законів про працю, за яким сьогодні працює вся країна, з'явився ще в 1971 році. Тоді Україна була частиною Радянського Союзу, а економіка будувалася на зовсім інших принципах — планової системи, державної власності та жорсткого контролю над кожним підприємством. Звісно, за більш ніж півстоліття до документа вносили зміни та доповнення, намагалися латати найбільші дірки. Але суть залишилася колишньою — це радянський нормативний акт, який регулює реалії ринкової економіки XXI століття.

Юристка та адвокатка з питань трудового, корпоративного та адміністративного права Іванна Ковальчук пояснює ключові проблеми чинного кодексу. За її словами, документ просто не встигає за сучасним життям і створює безліч конфліктів між працівниками, роботодавцями та державними органами.

Цивільноправові договори проти трудових — чому система більше не працює

Одна з найбільших прогалин чинного кодексу — повна незрозумілість щодо цивільноправових угод. В Україні дуже багато людей працюють саме за такими договорами, а не за класичними трудовими. Але КЗпП станом на сьогодні взагалі не розкриває, чим відрізняється цивільноправовий договір від трудового і в яких випадках можна використовувати кожен з них, пояснює юристка.

При цьому в кодексі є відповідальність за підміну трудових відносин цивільноправовими. Виходить майже абсурдна ситуація — покарання передбачене, а чіткого розуміння, що саме заборонено, немає. Через це роботодавці та Державна служба України з питань праці постійно сперечаються. Бізнес намагається оформити людину за цивільноправовою угодою, а Держпраці каже, що це порушення і треба укладати трудовий договір. Хто правий — незрозуміло, бо в законі немає чітких критеріїв.

Звільнення без правил: як розмиті формулювання кодексу залишають людей без роботи

Ще одна проблема, яку виділяє Іванна Ковальчук — недостатньо чітко прописані процедури звільнення працівників. Коли в законі немає конкретних кроків, які має зробити роботодавець, щоб легально розірвати трудовий договір, це відкриває простір для зловживань. Люди втрачають роботу без законних підстав, а довести свою правоту в суді стає складно.

Розмиті формулювання дають роботодавцям можливість маніпулювати правилами. Хтось звільняє працівника, посилаючись на одну норму кодексу, хтось на іншу, і в підсумку виникає безліч судових спорів. Працівник вважає, що його позбавили роботи незаконно, роботодавець доводить, що все зробив правильно. А суди приймають різні рішення в схожих ситуаціях, бо сам закон дозволяє різне трактування.

Про реальний випадок зі своєї судової практики розповів адвокат Віталій Сідоров.

Тетяну Яцулу, яка пропрацювала в Головному управлінні Пенсійного фонду 17 років, звільнили під час війни під виглядом "оптимізації". Жінка має неповнолітню дитину, але це не завадило керівництву позбавити її роботи.

Тернопільський окружний адміністративний суд 11 листопада 2025 року визнав звільнення незаконним і поновив Тетяну на посаді. Суд з'ясував, що роботодавець порушив процедуру — не попередив за 30 днів, не врахував переважне право на залишення на роботі, не запропонував вакантні посади, які існували в системі. Посаду жінки фактично передали іншому працівнику, а "оптимізація" виявилася прикриттям для кадрового рішення.

Адвокат Віталій Сідоров, який представляв інтереси Тетяни, наголошує, що Пенсійний фонд не провів порівняльного аналізу працівників і не пояснив, чому скоротили саме цю посаду. Суд зобов'язав виплатити жінці середній заробіток за час вимушеного прогулу, а 13 листопада її фактично допустили до роботи. Але скільки людей не дійшли до суду або програли через те, що закон не дає чітких інструкцій — невідомо.

Новий Трудовий кодекс має виправити ці недоліки — прописати чіткі правила для цивільноправових договорів, зрозумілі процедури звільнення та зробити трудові відносини прозорими як для працівників, так і для бізнесу. Чи вдасться це зробити — покаже обговорення документа в парламенті.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, що чекає на українців, які не оцифрують трудову книжку.