Сіла у СІЗО й не платить 500 млн застави. Що зараз із ексголовою МСЕК Хмельниччини, грошима, і чим здивував її син

Минуло вже пів місяця з моменту обшуків у Тетяни Крупи, очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК). Чиновниця вдома і на роботі тримала сумки з доларами, загальна сума знайденого — 6 млн дол.

Її установа нібито видавала ухилянтам підроблені довідки про інвалідність. Пікантності ситуації додає те, що вона була депутаткою облради від партії "Слуга народу".

"Телеграф" дізнається подробиці: що із Тетяною зараз, де вона сидить, та як звільнився її син Олександр (також впливовий посадовець, який за збігом днями задекларував купу грошей).

Передісторія

Це — чоловік голови МСЕК Тетяни Крупи, Володимир, який став героєм соцмереж, бо під час обшуку ДБР приліг на диван із пачками доларів. Гроші знаходили скрізь: в офісі, вдома та у родичів Крупи 3 та 4 жовтня 2024 року.

Виявили майже 6 мільйонів доларів у різних валютах. Дві сумки з півмільйонами доларів Крупа викинула у вікно. Серед інших здобутків були брендові прикраси та дорогі годинники.

У родичів Крупи знайшли 30 об’єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 млн грн, готель на майже 3 тис. м2, нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина накопичила майже 2,3 млн доларів.

ДБР вважає, що гроші керівниця МСЕК отримала від ухилянтів за висновки про інвалідність. Висновки були оформлені незаконно. Чиновниці повідомили про підозру в незаконному збагаченні за ст. 368-5 Кримінального кодексу.

Чи "сидить" зараз Тетяна Крупа і де саме

Тетяна Крупа вже кілька днів перебуває у Київському СІЗО, куди вона потрапила після обрання запобіжного заходу. Таким чином доларова мільйонерка опинилася в одному із найнеспокійніших під час повітряних тривог районів Києва, на Лук’янівці.

7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави 500 млн 1528 гривень. Коштів вона ще не вносила. Та й адвокатка Крупи Анжеліка Моісєєва стверджує, що сума є непомірною для її підзахисної. Захист подаватиме апеляцію:

"Сума застави у 500 мільйонів гривень є безпрецедентною та перевищує будь-які розумні межі", — зазначається у повідомленні юридичної фірми.

До слова, знайдені під час обшуків пачки доларів не були задекларовані. У слідства якраз є питання до походження коштів і Тетяні треба буде це пояснювати. Заставу платити потрібно грошима зі встановленим походженням.

Далі ж Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розгляне скаргу Крупи 23 жовтня. Матеріали судової справи були скеровані також до Київського апеляційного суду.

Поки Крупа сидить в СІЗО та оскаржує арешт, їй вже знайшли заміну. Хмельницька облрада призначила тимчасовим в.о. Юрія Бевзюка — лікаря-хірурга того ж закладу, який очолювала Крупа.

Водночас, за даними ЗМІ із посиланням на джерела, справу Крупи ДБР передало до НАБУ. Та крім цього повідомлення, поки офіційних коментарів не було.

Де зараз гроші

Пачки доларів, які ми бачили на обшуку ДБР, досі не арештували. Вони стали об’єктом баталій в судах.

Так, "Главком" пише, що така інформація озвучувалася на судовому засіданні щодо Крупи 17 жовтня (стосувалося оскарження запобіжного заходу, засідання перенесли).

Клопотання про арешт було подане 4 жовтня, але Вінницький міський суд відмовив Офісу генпрокурора в арешті низки майна, що було вилучено у рамках кримінального провадження.

При обшуках кошти вилучають і йдуть в суд, аби накласти арешт, пояснила цю процедуру "Телеграфу" старший юрист юридичної компанії "Приходько та партнери" Лілія Мамедова.

"Все фіксується у протоколі про проведення обшуку, упаковується у зіп-пакети. Кожен пакет має власний номер, який також вказується в протоколі. Зазначається сума, яка є в кожному пакеті. І вилучається безпосередньо, маючи статус тимчасового вилученого майна, на зберігання або до слідчого, або до прокурора", — заявила Лілія Мамедова.

Далі у сторони обвинувачення є кілька днів для того, щоб накласти арешт в судовому порядку на вилучене майно. До речі, арештувати можна не тільки кошти, а й телефони, годинники.

"Якщо слідчий або прокурор не накладає арешт в судовому порядку протягом декількох днів, тоді майно обов'язково повинно бути повернено власникові. Воно не може на постійній основі тоді зберігатися, якщо не було накладено арешту у слідчого чи прокурора", — зазначає юрист.

Мамедова звернула увагу на те, що відмова суду арештувати майно виглядає нетипово. Припускає — сторона захисту мала вагомі аргументи.

"Зазвичай перша інстанція масово задовольняє без, скажімо так, додаткової уваги, клопотання про накладення арешту. А вже апеляційна інстанція розглядає справу більш-менш по суті та скасовує. Тому це доволі дивна ситуація", — відмітила юрист.

Зі своєї практики Мемедова розповідає, що судова тяганина може тривати до безкінечності. Приміром, прокуратура може подати в суд аналогічне до попереднього прохання про арешт на наступний день після його скасування в апеляційній інстанції.

"Телеграф" слідкуватиме за перебігом подій.

Пів прокуратури "інвалідів"

На тижні з’явилася ще одна пікантна деталь від журналіста Юрія Бутусова — 51 прокурор Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олексієм Олійником нібито мають інвалідність 2-ї групи та не підлягають мобілізації.Кожен висновок про інвалідність був ухвалений згідно з рішенням головного лікаря МСЕК Тетяни Крупи. Ці особи отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність – згідно з рішеннями начальника Пенсійного фонду Олександра Крупи (син Тетяни).

Що цікаво — з ростом кар’єри зростали і пенсії (в рази) з інвалідності прокурорів, пише Бутусов.

Генпрокурор Андрій Костін підписав наказ про проведення службового розслідування, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.

Голова Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник (сам з інвалідністю) заявив, що Бутусов опублікував інформацію, яка не зовсім відповідає дійсності, щодо інвалідності "майже всіх" прокурорів Хмельницької обласної прокуратури.

"Чисельний склад прокуратури області складає 225 прокурорів. А інвалідність має лише 48 (цифра відрізняється від озвученої Бутусовим — Ред.), тому стверджувати що вся прокуратура складається з осіб з інвалідністю, не є правильним. Більше того, інвалідність більшості працівників отримана не за останні роки", – написав Олійник.

Він зазначив, що 2005 року дістав травму на робочому місці, вивчаючи матеріали кримінального провадження. Групу інвалідності йому дали 2017 року, задовго до призначення на посаду.

17 жовтня Олексія Олійника наказом генерального прокурора було звільнено. Проте… за власним бажанням. Службове розслідування щодо прокурорів-інвалідів триває.

Cин Крупи задекларував купу грошей і звільнився

У повідомленні ДБР також йшлося, що у незаконному збагаченні підозрюють й сина Тетяни Крупи, Олександра Крупу. Він обіймає керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Проте за збігом, одразу після обшуків Олександр Крупа звільнився. Новини про це потрапили у ЗМІ 11 жовтня. Мовляв, той написав заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Наразі тимчасово виконує обов'язки перша заступниця Марія Квятківська.

Ще цікавіше — ввечері 15 жовтня Олександр Крупа задекларував кругленьку суму — понад 240 тисяч доларів (9 899 222 грн). Як стало відомо "Телеграфу" із реєстру НАЗК, він задекларував:

• 7,5 мільйонів гривень (181 966 дол) гривень як дохід 7 жовтня від відчуження цінних паперів та корпоративних прав. Гроші отримав від Близнюка Євгена Петровича.
• 2 мільйони 399 тисяч 222 гривні (понад 58 тис. доларів) він отримав 8 жовтня як дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав від такого собі Бицика Петра Миколайовича.

З декларації можемо зробити висновок, що принаймні 8 жовтня його звільнення не було оформлено офіційно. Він підписав себе начальником ГУ Пенсійного фонду у Хмельницькій області.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що у Тетяни Крупи виявили значні суми в польських банках. Як виявилося, сотні тисяч доларів вона поклала на рахунок ще 2022 року.