Обожнював грати в шахи та вчив читати своїх дітей: 5 цікавих фактів про Степана Бандеру

Читать на русском
Автор
653
Колаж "Телеграфу" Новина оновлена 01 січня 2025, 19:03

З дитинства Степан мав слабке здоров'я

1 січня 2025 виповнилося 116 років з дня народження ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху XX століття Степана Бандери. Окрім цього, він був звичайною людиною – чоловіком та люблячим батьком.

"Телеграф" зібрав цікаві факти про політичного діяча, який вже десятки років викликає як захоплення, так і суперечки.

1. Бандеру прийняли у "Пласт" лише з третьої спроби

Попри захоплення спортом Степан Бандера з дитинства хворів на ревматизм суглобів, тому не міг нормально ходити. Через це йому довго відмовляли у вступі до скаутської організації "Пласт". Допомогла його завзятість – Бандеру погодилися прийняти лише з третьої спроби.

Саме через ревматизм, який залишався з Бандерою протягом усього життя, на деяких світлинах чоловіка можна побачити з паличкою. Ймовірно, хвороба також стала причиною його відносно низького зросту — 162 сантиметри.

Степан Бандера у "Пласті", 1923 рік

2. Бандера тричі закохувався

Занурюючись у життя провідника українського націоналізму не можна не згадати приказку: "Бог любить трійцю". Він не тільки вступив до "Пласту" з третьої спроби. Дружиною Бандери стала жінка, що була його третім коханням.

У 18 років, відразу після закінчення гімназії, юнак закохався у дівчину з сусіднього села на Прикарпатті Юлію Якимович. Однак вона не відповіла йому взаємністю.

На початку 1930-х років Степан звернув увагу на націоналістку, керівницю жіночої мережі ОУН Анну Чемеринську, але вона віддала перевагу статному і високому Ярославу Барановському на прізвисько "Макар", вищого за Бандеру за статусом.

Нарешті у 30 років у Кракові Бандера познайомився з 22-річною активісткою ОУН Ярославою Опарівською, на якій він одружився за місяць.

Дружина Степана Бандери Ярослава

3. Донька Бандери до 13 років не знала, що її батько – відома людина

У 1941-му в подружжя народилася донька Наталя, а вже після війни — син Андрій і ще одна дочка Леся. Як тут знов не згадати важливу роль трійки у житті Бандери.

Донька Бандери Наталя до 13 років не підозрювала, наскільки важливим і відомим є її батько. Як відомо, попри зайнятість люблячий тато приділяв час для занять українською мовою з дітьми. Завдяки цьому діти в 4-5-річному віці вже вміли читати та писати українською. З Наталкою він займався історією, географією і літературою.

Саме для того, аби дати їй якісну освіту, родина Бандери остаточно переїхала до німецького міста Мюнхен (Баварія) у 1954 році. Від Наталки намагались приховати важливість персони її батька, щоб не наражати дівчинку на небезпеку.

"Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера — це мій батько", — розповідала Наталя про спогади того часу.

Наталя Бандера померла у віці 44 років у Мюнхені.

Степан Бандера з дружиною та дітьми

4. Бандера обожнював шахи

Бандера захоплювався різними видами спорту, зокрема лижами. Крім активних, знаходив час для інтелектуальних, перед усім – шахів.

"Дуже любив у шахи грати та все давав нам вигравати. Ми дуже тішилися з того, бо думали, що такі мудрі, а то він спеціально", — розповідала знайома Бандери з Прикарпаття Анастасія Буркало.

За її словами, він закликав дівчат вишивати рушники, а хлопців — не пити горілку. Також напередодні Різдва Бандера запропонував зробити афішу "Святкуймо без алкоголю", і ніхто не пив на свята. Нині у місті Калуш, що на Прикарпатті, досі щорічно проходить Всеукраїнський турнір з шахів пам’яті Степана Бандери.

Крім того, існує легенда, що у Мюнхені Бандера жив за паспортом Степана Попеля — видатного гросмейстера Галичини у міжвоєнний період, однак це може бути й звичайним збігом.

5. Бандера любив мистецтво та був різнобічною натурою

Степан Бандера переймався культурно-освітньою в рідному селі. Він провадив театрально-аматорський гурток і хор, співав та грав на гітарі й мандоліні. Примітно, що в період залицянь Анну Чемеринської він читав їй вірші Шекспіра.

Бандера також працював у читальні "Просвіти", з товариством їздив щонеділі та на свята в поїздки довколишніми селами Львівщини з доповідями та на допомогу в організації інших подій.

Окрім того, деякий час працював у бюро товариства "Сільський господар", що розвивало агрокультуру на Західних українських землях. Також заснував товариство "Луг" і належав до засновників кооперативів.

Нагадаємо, у прифронтовому Слов'янську Донецької області з'явилися плакати зі Степаном Бандерою — керівником Організації українських націоналістів, який став символом боротьби за незалежність України. Таким чином Донбас вітає засновника ОУН із днем ​​народження, який відзначається 1 січня.