Україна залишиться без своїх помідорів? Фермери б'ють на сполох, що на півдні висихає величезне озеро

Озеро Катлабух в Ізмаїльському районі Одещини перебуває на межі повного висихання. Водойма, яка забезпечує водою 15 тисяч мешканців та зрошує понад 8 500 гектарів сільгоспугідь, наповнена лише на 57%.

За прогнозами фахівців, до 1 липня рівень води може досягти критичної позначки "мертвого об'єму". Справою переймаються і місцеві депутати — зокрема, "Телеграф" отримав у своє розпорядження документ депутатки Одеської обласної ради Алли Стоянової з проханням терміново врятувати озеро.

Що загрожує регіону

Рівень води в озері становить лише 0,88 метра, що на 0,82 метра нижче норми. Фактичний об'єм води — 74,8 мільйона кубометрів при проєктній нормі понад 131 мільйон кубометрів. Що три дні рівень падає на 2 сантиметри, і причиною цьому є першочергово висока температура та відсутність дощів.

Депутатка Одеської обласної ради Алла Стоянова попереджає, що понад 30 фермерських господарств опинилися під загрозою закриття. Приватні колодязі вже почали пересихати через зниження рівня ґрунтових вод. Але наслідки будуть значно гіршими.

За словами Алли Стоянової, втрата урожаю може торкнутися понад 6 000 гектарів сільгоспугідь. Збитки аграрних підприємств можуть сягнути сотень мільйонів гривень. Зрошення ранніх культур, овочів та фруктів на площі 2 000 гектарів вже під питанням.

Важливо, що в Ізмаїльському районі зареєстровано найвищий показник внутрішньо переміщених осіб в області. Проте водна криза може спричинити нову хвилю еміграції з регіону. Крім того, через брак води погіршиться санітарно-епідемічна ситуація.

Чому озеро Катлабух таке важливе

Озеро Катлабух дуже важливе для екології регіону, бо підтримує біорізноманіття регіону та регулює мікроклімат. Обміління призводить до цвітіння води, гниття рослинності та загибелі риби. Популяції водоплавних птахів втрачають природне середовище існування.

Через велику кількість мулу та гниючі рослини насосні станції втрачають функціональність. Крім того, почався процес засолення ґрунтів — це може призвести до необоротних змін у екосистемі.

Причини кризи

"Масштаб проблеми виходить за межі локальної — вона загрожує системною дестабілізацією соціально-економічного розвитку регіону, підриває основи аграрного виробництва, створює загрозу екологічній катастрофі та прямо впливає на продовольчу безпеку країни", — зазначає депутатка у своєму зверненні.

Як пропонують розв’язати проблему

На проблему звернула увагу і Всеукраїнська аграрна рада. Там кажуть, що бюджеті на 2025 рік передбачено 84 мільйони гривень на електроенергію для насосів. На наповнення Катлабуха потрібно лише 43,4 мільйона гривень. Втім, Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики та Одеська ОДА досі не ухвалили відповідного рішення.

У коментарі "Телеграфу" Алла Стоянова також додала, що до посухи в останні роки додались сильні, аномально пекучі вітри, які буквально здувають воду на один бік озера, і висушують його. Це залишає головну трубу водозабору повністю оголеною, без жодної краплі води.

З метою збереження водопостачання місцеві жителі за власні гроші замовили земснаряд для розчищення і поглиблення каналу, щоб система водозабору не забивалася мулом. "Але наші можливості і впроваджені заходи, на жаль, є тимчасовими. Ми всі дуже боїмося ситуації, подібної до озера Синє у Києві", — каже Алла Стоянова.

"Найбільша проблема — у певній ділянці річки Дунай, на якій румуни збудували дамбу, і почали забирати воду собі. А наша влада не реагує. Тому проблема не лише кліматична, але й штучно створена. Але я маю ідею, як її вирішити. Я навіть технічне рішення знайшла, як це зробити, щоб не залежати від румунів. Але це може зробити лише держава, бо місце — на кордоні. Потрібна лише політична воля, дозвіл і часткова фінансова підтримка", — підсумовує депутатка.

Алла Стоянова вимагає виділити цільове фінансування до 1 серпня. Потрібен ремонт шлюзів-регуляторів "Желявський" та "Громадський" для ефективного використання води. На її думку, Держводагентство має залучити резервні технічні засоби для мобільної подачі води.

Наслідки для екології краю та землеробства

Якщо озеро Катлабух зникне, для природи цього краю буде справжня катастрофа. Це підтвердив у коментарі "Телеграфу" співзасновник Нижньодністровського національного природного парку, начальник науково-дослідного відділу ННПП, кандидат біологічних наук Микола Роженко.

"Це жах для природи того краю. Буде утворена в кращому випадку напівпустеля, з притаманними їй екосистемами", — сказав біолог.

Згідно з "Вікіпедією", в акваторії Катлабуха живуть рідкісні види рослин та тварин. Наприклад, з рідкісних видів рослин зустрічається водяний горіх плаваючий. Живуть також раки (за деякими оцінками, популяція складає 15 млн штук), рибець, сазан, язь, жерех, білий амур тощо. З плахів — фазан, лиска, озерна чайка, казарка червоновола.

Крім того, жахливими будуть наслідки для сільського господарства, адже Катлабух має ключове значення для зрошувальної системи цілого району.

Як пояснила Алла Стоянова, після руйнування Каховської ГЕС саме Одещина стала основним постачальником овочів та ягід в Україні.

"У нас наразі найбільша зрошувальна система в Україні — загальна площа поливу досягла 43 000 гектарів". Крім того, Утконосівка вважається томатною столицею краю. Тут ще з 1980-х будують та розвивають плівкові теплиці. Крім помідорів, активно вирощують перець, ранню капусту, виноград. Щорічно лише в Утконосівці вирощується понад 10 тисяч тонн овочів", — розповіла вона.

Раніше "Телеграф" також писав, що унікальний мешканець українських водойм опинився на межі зникнення. Ця унікальна тварина з особливими пристосуваннями до водного середовища потребує негайного захисту у Карпатах, на берегах річок Дніпра та Дунаю.