Адаптуються або загинуть? Як війна впливає на диких птахів в Україні
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Чимало птахів гинуть природно і без впливу людей та війни
Війна безперечно впливає на популяцію птахів, особливо якщо брати до уваги Серебрянський ліс чи Каховське водосховище. Адже тут ареал існування живих організмів змінився кардинально.
Що треба знати:
- Війна впливає на популяцію птахів, але не так як більшість думає
- Птахи можуть жити й на замінованих територіях
- Підрив Каховської ГЕС вплинув на кількість птахів
Як війна впливає на популяцію птахів
Як розповів "Телеграфу" орнітолог Василь Костюшин, в Україні проживає чимало перелітних і не тільки птахів. Якщо говорити про вплив війни на них, тут першочергово випливає питання гніздування.
За його словами, у питанні Серебрянського лісу слід розуміти, що там ймовірніше загинуло не так багато птахів. Адже більшість з них точно відлетіли, однак яйця чи щойно вилуплені пташенята не мали такої можливості. Але у плані формування популяції — це не мало великого впливу.
До того ж невеликі птахи, ті ж горобці чи солов'ї живуть років 10-12. При цьому дуже багато гине на переший рік життя — природний відбір. Костюшин каже, що іноді відсоток загибелі таких птахів може перевищувати навіть 70%. Виходить, що природна загибель птахів досить висока, але людина її не помічає.
"Тим більше це важко помітити там, де фронт за кілька км чи тисячі. Звичайно знищуються місця розмноження і гніздування птахів", — пояснює орнітолог.
Ба більше, деякі питання фронту та птахів досить неоднозначні. Якщо взяти, до прикладу, замінований луг чи поле, його підрив викличе більше загибелі птахів. Адже птахи досить легкі для мін, тому вони цілком можуть жити на такій території. Костюшин додає, що і характеристика ландшафту грає велику роль. Адже бойові дії зараз проходять переважно у степовій зоні, де є лісосмуги, балки та різні насадження. Саме там і живуть птахи.
"Тобто військові дії не завжди отак прямо ведуть до сильного впливу на біорізноманіття", — каже орнітолог.
Як вплинув на птахів підрив Каховської ГЕС
Він додає, що коли підірвали дамбу у 2022, яка відділяла Київське водосховище, вода зайшла на ділянки заплави Ірпеня. А коли було підірвано Каховську ГЕС, це змінило зрошення певних територій. Але екологи, за словами орнітолога, тривалий час казали, що ГЕС перетворюють Дніпро на велике водосховище, тепер же є можливість відновити природні екосистеми в заплаві Дніпра.
Під час будівництва Каховської ГЕС було фактично знищено великий луг з озерами, струмками та лісосмугами. Тобто на популяцію птахів в цьому регіоні знову вплинула людина. Костюшин наголосив, що кожне водосховище під час будівництва проходить певну еволюцію, адже перші роки усі залишки тварин, рослин, птахів догнивають під водою.
Однак не слід забувати, що біля Каховського водосховища свого часу було створено два національні парки. Вони відіграли свою роль в популяції. Резюмуючи, орнітолог наголосив, що війна впливає на птахів, але не в такому масштабі як більшість думає. Особливо зараз, бо птахи й тварини вміють пристосовуватись. Хоча зміна кількості популяції відбувається.
Раніше "Телеграф" розповідав, чому у містах можна побачити птахів без лапок.