Львів будує крематорій, ігноруючи крик про допомогу: діти йдуть до школи "дорогою смерті"

Суперечливе зведення міського крематорію на Голосківському кладовищі у Львові наближається до завершення. За словами міського голови Андрія Садового, уже готові близько 70% стін, змонтовано аркове склепіння, прокладено інженерні мережі, завершено бетонування основного об’єму.

Наприкінці листопада очікують доставку двох сучасних печей з Іспанії — кожна здатна виконувати до 10 кремацій на добу. Але разом із просуванням будівництва зростає і напруга. Частина мешканців села Збиранка та прилеглих районів відкрито висловлюють невдоволення сусідством. "Телеграф" розбирався, що саме стало точкою конфлікту.

Проєкт і плани: що саме зводять на Голосківському кладовищі

Це вже друга спроба побудувати крематорій на цій території. Чинний проєкт обрали у 2021 році на архітектурному конкурсі. Його автори — архітектори з Маріуполя. Концепція передбачає комплексне рішення: крематорій, колумбарій, відкриту площу та використання місцевих матеріалів. Акцент зроблено на екологічності — альтернативній енергії, зборі дощової води, мінімальному втручанні в ландшафт. У проєкт закладений водяний басейн і міст над ним — символічна "ріка життя" й метафора переходу.

Основний конструктив планують завершити до кінця року, внутрішні роботи — навесні. Вартість — близько 170 млн грн кредитних коштів. Орієнтовна вартість кремації становитиме 4–5 тисяч гривень — приблизно на третину дешевше традиційного поховання.

Позиція міста: "Це критично важливо для громади"

Мер Андрій Садовий наполягає: потреба у крематорії давно назріла. У містах, де така послуга існує, понад половина громадян заповідають кремацію. Львівські родини змушені везти тіла до Києва — це ускладнює прощання й збільшує витрати.

Місто підкреслює: наразі бюджет спрямований на підтримку військових і соціальні програми, тому будівництво фінансується коштом кредиту. У Муніципальній обрядовій службі додають: у комплексі облаштують паркування, місця для колумбарних поховань, а урни можна буде ховати на всіх цвинтарях Львова. Будівля розрахована на довгу експлуатацію, запевняє підрядник.

Невдоволена громада: питання не тільки в крематорії, а в ігнорованих проблемах

Мешканці навколишніх територій визнають: місту крематорій потрібен. Але водночас відчувають себе загнаними у кут — їхньої думки при зведенні не спитали, а при спробі наблизитись до будівництва дехто навіть отримував погрози. Є значуща кількість роками ігнорованих проблем. І саме вони загострюються через зведення крематорію.

Головна претензія — небезпечна дорога без тротуару між кладовищем і селом Збиранка. Єдина смуга з різкими поворотами, обмеженою видимістю та складним рельєфом. Нею щодня ходять діти до школи.

"Діти ходять пішки до школи. Повороти небезпечні, видимості ніякої. Машина повертає — і що? Якщо дитина опиниться під колесами? У нас немає тротуару. А те, що ми просимо роками, нас не чують", — каже місцева мешканка Галина.

Саме вздовж цієї дороги і зводять крематорій. Очевидно, що збільшення трафіку зробить її ще ризикованішою. До Збиранки ходить лише одна маршрутка з інтервалом в годину, тож 1,5 км до сусідньої школи діти часто долають пішки.

Журналістка "Телеграфа" пройшлася цією дорогою — враження невтішні: ліс з одного боку, кладовище з іншого, місцями зустрічні авто і пішохід просто не мають де розминутися.

Маршрутка №55, яка їздить до села, — окрема історія: часті поломки, скасовані рейси тощо. Мешканці кажуть: дістатися додому — це лотерея.

Якщо будувати — то з повагою до людей

Окрім безпеки, людей турбує екологічний аспект, адже окрім села поруч росте новий житловий масив. Найрадикальніші пропонують перенести крематорій на іншу ділянку й нагадують: попередній недобудований крематорій був у кращому стані, але його розібрали.

Марія, місцева жителька наголошує — місцеву громаду ніхто не питав. Люди були проти. "Ми розуміємо, що крематорій потрібен. Але його можна було збудувати там, де він не буде заважати людям. Тут планують новий мікрорайон, і крематорій — як квіточка на тортику. Чому не в полі, де немає житлових будинків?", — каже вона.

Це не єдиний варіант, адже мешканці розуміють необхідність крематорію. Проте вони роками живуть поруч з інфраструктурними об’єктами, на які місто знаходило кошти — зокрема зі сміттєзвалищем. А от на базові потреби — ні.

"Добре, ви будуєте — але почуйте людей. Зробіть нам тротуар, дайте нормальний автобус, освітлення, дитячий майданчик, зупинку. Ми теж хочемо відчувати, що місто поважає нас", — наголошує Лариса.

Галина ж згадує попередній досвід: "Коли будували сміттєзвалище, Малехову та Збиранці хоча б щось давали — воду безкоштовно, оздоровлення для дітей. То чому зараз нічого? Проведіть нам воду, каналізацію".

Частина будинків тут — дачі, у яких люди давно живуть постійно. Місцеві пропонують також місту допомогти перевести їх у житловий фонд на пільгових умовах, як крок назустріч.

Що кажуть норми щодо розміщення крематоріїв

Державні санітарні норми визначають: кладовища та крематорії можуть бути розташовані у приміській зоні, поблизу населених пунктів.

Санітарно-захисна зона до житлових будинків, зон відпочинку та колективних садів має становити щонайменше 300 метрів. Один з тутешніх будинків виходить двором просто на кладовище, вже за пів року там буде зовсім інший пейзаж.

Де перетинаються інтереси міста і громади

Усі сторони погоджуються: Львову крематорій потрібен, і він наблизить місто до європейських практик поховання. Але водночас будівництво оголило те, що роками залишалося в тіні: недоліки інфраструктури, небезпеку на дорогах, вразливість маленьких громад, що опинилися поряд із великими міськими проєктами.

Львів робить крок у напрямку європейських практик кремації. Але чи зможе він так само європейськи поставитися до людей, які мешкають поруч із новим об’єктом? "Телеграф" відправив відповідний запит до міськради та проінформує читачів про відповідь.