Кордони 91-го? Що може захотіти Україна після відмови від "мирного плану" Трампа

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Після відмови від "мирного плану" з 28 пунктів, який раніше просував президент США Дональд Трамп, Україна може висунути свої вимоги на переговорах із Росією. Однією із основних може бути повне припинення вогню, але також цілком можливо, що Київ матиме й інші умови.

Про це "Телеграфу" розповіли експерти.

Довідково

Про відмову України від "мирної концепції", запропонованої США, повідомляла американська газета New York Post із посиланням на джерела напередодні зустрічі Трампа з Володимиром Зеленським 8 липня.

У матеріалі журналістів зазначається, що українська сторона намагається переконати американського лідера в тому, що Україна, як і раніше, має важливі переваги у війні. За словами посла України в США Ольги Стефанішиної, Україна зміцнила свої позиції на полі бою, що "дає нам підстави більш творчо підходити до питання припинення війни".

Концепцію угоди, яку просувала американська сторона, було представлено у листопаді 2025 року. Американо-російська розробка Дмитрієва-Віткоффа була досить жорсткою щодо України, зокрема, як повідомляло видання Axios, вона передбачала територіальні поступки з боку Києва, скорочення чисельності ЗСУ та юридичне закріплення відмови України від вступу до НАТО.

Що може зажадати Україна, "прокачавши" свої позиції

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов у коментарі "Телеграфу" заявив, що вже можна впевнено говорити про зміну підходу до переговорів: спочатку повне та безумовне припинення вогню, а потім предметні переговори.

"Тим більше, що цей підхід був схвалений на саміті Великої сімки, цей підхід підтримує Пекін. Це може бути загальним фундаментом для примусу Росії", — вважає експерт.

Оновлені вимоги України, на думку Леонова, можуть містити:

• категоричну відмову від будь-яких обговорень територіальних питань та вимог про нейтральний або позаблоковий статус;
• гарантії безпеки, включаючи розміщення на території України контингентів союзників.

Політолог та політичний консультант Ігор Рейтерович у розмові з "Телеграфом" вважає, що основним пунктом оновленої української позиції стане беззастережне припинення вогню.

"Очевидно, що перемир’я, верифікація, стоїмо, де стоїмо, а всі інші питання — на потім. Думаю, президентські вибори там точно є. Але ключове: лінія розмежування не змінюється", — вважає Рейтерович.

Політтехнолог Ігор Голобуцький у своєму коментарі для "Телеграфа" також вважає, що головною умовою України стане припинення вогню.

"Від нас можуть багато чого вимагати. І на багато можна погодитися теоретично. У Трампа ситуація дуже проста. Він не може змусити ні Росію, ні Україну піти на поступки. Він може тільки щось пообіцяти. Діяти не батогом, а пряником. Тільки пряники, які нас задовольнять, він не здатний.

Чи поведеться Путін на майбутню економічну співпрацю та визнання Америкою захоплених територій — ми дізнаємося найближчим часом. Я гадаю, що ні. Путін розуміє, що у Трампа залишилося три-чотири місяці, і він спробує витягнути з Трампа по максимуму, якщо взагалі піде на що-небудь", — каже Голобуцький.

Політолог та керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній у розмові з "Телеграфом" висловив думку, що від України, спираючись на ситуацію на землі, тепер можна чекати на суттєве посилення своїх позицій. Аж до кордонів 1991 року й виведення російських військ з усієї території нашої країни.

"28 пунктів, які росіяни просували через Віткоффа та Дмитрієва, це, по суті, був план капітуляції в тій чи іншій формі. Звичайно, Україна це приймати і не буде, тим більше ситуація сильно змінилася. Я думаю, що вимоги з нашого боку вже стосуватимуться кордонів 1991 року. Принаймні, коли заблоковано Крим, це говорить про те.

Реальність, гадаю, буде такою, що вимоги щодо того, щоб Росія вивела війська з України взагалі", — заявив Загородній.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чи має Трамп дедлайн для завершення війни в Україні.