Не лише українською: в Україні відкриють школи з новим статусом і мовами ЄС

Читать на русском
Парламент змінив умови навчання для нацменшин Новина оновлена 12 жовтня 2026, 15:25
Парламент змінив умови навчання для нацменшин. Фото Колаж "Телеграфу"

Зрушення в євроінтеграції України можуть розпочатись вже наступного тижня

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який гарантує дітям із національних меншин та корінних народів України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, право здобувати освіту рідною мовою. Цей документ має допомогти у відкритті двох переговорних кластерів для вступу нашої держави до ЄС.

Про це повідомляє пресслужба парламенту. Законопроєкт підтримало 266 народних депутатів.

Верховна Рада України ухвалила за основу і в цілому Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України", №16119. Реалізація Закону має забезпечити поєднання належного рівня володіння державною мовою зі збереженням мовної та культурної самобутності національних меншин (спільнот) та корінних народів України.

"Закон спрямований на розширення можливостей використання мов національних меншин (спільнот) України, які є офіційними мовами Європейського Союзу, та мов корінних народів України в освітньому процесі й комунікації у закладах освіти", — йдеться в повідомленні.

Законопроєкт підтримало 266 нардепів
Законопроєкт підтримало 266 нардепів

Вказаний законопроєкт був зареєстрований у парламенті 1 жовтня 2026 року. За кілька днів профільний Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій одноголосно рекомендував ухвалити його за основу та в цілому в сесійній залі.

Варто зауважити, що на території України мешкають понад 30 національних спільнот. Зокрема гагаузи, угорці, румуни, приазовські греки, австрійці, роми, євреї, чехи, кубинці, нігерійці, а також корінні народи України: кримські татари, кримчаки та караїми.

Мови нацменшин зможуть ширше використовувати у школах

Законопроєкт став результатом кількарічної роботи та консультацій із представниками національних меншин. Окремі переговори проводилися, зокрема, з Угорщиною. Закон не змінює статус української мови як державної, водночас розширює можливості використання мов національних меншин та корінних народів у закладах освіти. Зокрема, відповідною мовою можна буде користуватися не лише під час освітнього процесу, а й під час перерв, батьківських зборів та в інших позанавчальних ситуаціях. Право на навчання мовами національних меншин стосується насамперед тих мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу.

В Україні можуть з’явитися школи національних меншин

Однією з ключових новацій є можливість надавати школам спеціальний статус закладу освіти національної меншини або корінного народу. Такий статус зможе отримати заклад, у якому понад половина учнів належать до відповідної національної меншини. Якщо ж у звичайній школі буде хоча б один клас, у якому навчаються діти з-поміж національних меншин, для такого класу передбачатимуться додаткові мовні можливості. Зокрема, документи про освіту можна буде дублювати мовою відповідної національної меншини. Також передбачена можливість ведення окремої документації мовою нацменшини.

Чи зміниться НМТ

Зміни також стосуються проходження зовнішнього оцінювання учнями, які навчалися мовою корінного народу або національної меншини. Йдеться про можливість отримувати завдання у перекладі відповідною мовою та виконувати їх цією мовою, крім завдань з предметів мовно-літературної галузі. Така норма вже передбачалася підзаконними нормативними актами, проте тепер це закріплюється на рівні закону.

Законопроєкт має допомогти в євроінтеграції України

Документ розглядається як один із законодавчих кроків у межах виконання зобов’язань України у процесі вступу до Європейського Союзу. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що, після ухвалення Верховною Радою законопроєкту про освіту, для України та Молдови вже наступного тижня можуть бути відкриті два переговорні кластери щодо вступу цих держав до ЄС.

Раніше "Телеграф" розповідав, що відбувається з партією Гетманцева та мера Харкова і чи є там місце Олексію Гончаренку.