Найслабше місце Путіна і ключ до завершення війни: що на Заході пишуть про плани Трампа щодо України

Незабаром Дональд Трамп офіційно вступить на посаду президента США та отримає повний мандат для вирішення як внутрішніх, так і зовнішніх питань Америки. Як він сам анонсував, окрема увага Білого дому буде зосереджена на врегулюванні війни в Україні.

Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова проаналізувала, що на Заході пишуть щодо потенційних кроків Трампа.

Трамп хоче бути миротворцем

Експерти американської Ради з міжнародних відносин Майкл Фроман та Чарльз Купчан пишуть про те, що кінцевою метою обраного президента Трампа має бути саме справедливий мир в Україні.

"Коли Дональд Трамп намагається сприяти досягненню перемир’я між Україною та Росією, він повинен усвідомити, що в його власних політичних інтересах продовжувати надавати значну підтримку українцям і погоджуватися лише на таку угоду, яка забезпечить суверенну та безпечну Україну. В іншому випадку Володимир Путін – та інші – відчують слабкість", — йдеться у статті.

На думку експертів, Трамп має припинити заяви про припинення допомоги Києву та натомість переконати "зазвичай слухняну" Республіканську партію, що подальша підтримка України є ключем до досягнення тривалого перемир’я та, зрештою, розгрому кремлівських зусиль.

"Інший результат створить значну загрозу для інтересів США у всьому світі та для статусу Трампа як світового лідера".

Якщо оборона України зазнає краху, "видовище російських сил, які захоплюють дедалі більше територій, а російські танки потенційно входять до Києва, зруйнує надії Трампа на сприйняття його як великого миротворця. Натомість він отримає свою версію Афганістану", — вважають автори статті.

Підкорена Україна стала б перемогою не лише для РФ, але й для Китаю, Ірану та Північної Кореї.

"Якщо Трамп втратить Україну, це ще більше підбадьорить ворогів Америки та поставить під сумнів силу США й стійкість їхніх союзів. Погана угода для України – це погана угода для Трампа", — стверджують Фроман та Купчан.

При цьому досягти угоди, яка забезпечить безпеку України, може виявитися складніше, ніж обраний президент США думає.

"Поділ територій – це найлегша частина. Хто контролюватиме ту чи іншу територію, визначатиметься розташуванням сил на момент припинення вогню. Лінія фронту, скоріш за все, стане новим кордоном між Україною та приблизно 20% території, окупованої російськими військами.

Але Росія навряд чи на цьому зупиниться. Путін може вимагати нейтралітету України та обмеження чисельності її збройних сил – як він робив 2022 року. Трамп має розуміти, що ці умови є неприйнятними, адже вони залишать Україну незахищеною та вразливою. Незалежно від того, чи стане Україна членом НАТО, чи отримає інші гарантії безпеки, Трамп не може дозволити Путіну накласти вето на її геополітичний вибір.

Путін також може наполягати на формальному визнанні США окупованих територій України як частини Росії та на знятті західних санкцій проти Москви. Знову ж таки, Трамп не може дозволити цього, оскільки це узаконило б силове приєднання Росією територій іншої країни", — вважають експерти.

За їхніми словами, Трамп має зрозуміти, що не зможе укласти угоду з Путіним без підтримки європейських союзників Америки. Незалежно від його ставлення до Європейського Союзу, йому потрібна сильна, безпечна та об’єднана Європа як надійний союзник.

"Розділений трансатлантичний альянс і розколотий ЄС залишили б США без сильного європейського партнера, необхідного не лише для протидії Росії, а й для забезпечення стабільності у дедалі хаотичнішому світі".

Як всадити Путіна за стіл переговорів

Президентка Центру аналізу європейської політики (CEPA) Аліна Полякова в статті для Foreign Affairs стверджує, що Дональду Трампу необхідно мати більше важелів впливу, щоб всадити Путіна за стіл переговорів.

"Другий Білий дім Трампа добре підготовлений до реалізації стратегії, яка дозволить досягти саме цього: кампанії максимального тиску. Під час свого першого терміну Трамп застосовував такий підхід проти Ірану. І тепер, щоб досягти миру і відновити глобальне лідерство США перед обличчям зростаючої авторитарної агресії, він повинен застосувати таку ж стратегію щодо Росії", — пише авторка.

Вона нагадує, що обмежити войовничі амбіції Ірану вдалося завдяки поєднанню агресивного, організованого США економічного тиску через санкції та військових і таємних дій Ізраїлю, спрямованих на протидію регіональним маріонеткам Тегерана — угрупованням ХАМАС і "Хезболла".

"Росія — не Іран: серед важливих відмінностей — її економіка більша, і вона має великий запас ядерної зброї. Але іранський випадок дає урок: економічний тиск у поєднанні з рішучими військовими діями й координацією з союзниками може спрацювати".

Полякова наголошує: адміністрація Трампа не повинна втратити момент слабкості Москви. Російські збройні сили перебувають під дедалі більшим тиском: Кремль уже розгорнув приблизно 50% сил для участі у війні в Україні та втрачає в середньому 1500 солдатів на день.

Водночас російська економіка наближається до точки зламу після майже трьох років нестримних витрат на військові потреби. Центральний банк країни підвищив відсоткові ставки до понад 20%, намагаючись сповільнити інфляцію, оскільки рубль впав до найнижчого рівня за останні роки.

Прогнозується, що російська економіка зросте лише на 0,5-1,5% 2025 року порівняно з 3,6% 2024 року. Тиск також чинять американські та інші західні санкції. У зв’язку з цим експертка закликає бити Москву "в найболючіші місця".

По-перше, посилити економічні санкції проти російського банківського та фінансового сектору. На початку 2024 року адміністрація Байдена запровадила санкції проти Газпромбанку, найбільшого банку країни, а також понад 50 менших фінустанов — практику слід розширити на всі російські банки.

По-друге, адміністрація Трампа могла б використати санкції для накладення штрафів на китайські компанії, які безпосередньо постачають військову техніку Росії, та китайські фінансові установи, які надають кредити російським банкам.

"Такі обмеження є особливо ефективними, оскільки вони змушують компанії за межами Росії або інших країн, які ведуть бізнес з Росією, обирати між Вашингтоном і Москвою — більшість з них віддадуть перевагу збереженню доступу до великого американського ринку, а не до російського, що скорочується", — вважає експерта.

Однак санкцій у фінансовому секторі недостатньо. Основна частина доходів російського бюджету, яка використовується для підживлення воєнної економіки країни, надходить від експорту нафти й газу.

"Російські постачальники нафти здебільшого не підпадали під санкції США через занепокоєння щодо підвищення цін для європейських союзників Вашингтона. Це має змінитися; адміністрація Трампа повинна розширити санкції на російських постачальників нафти та їхні дочірні компанії, як вона це зробила 2020 року, запровадивши заходи проти дочірніх компаній державної нафтової компанії "Роснефть", які вели бізнес у Венесуелі.

Сполученим Штатам доведеться взяти на себе ініціативу і підштовхнути своїх європейських союзників до складного вибору через ймовірне зростання цін на енергоносії, які європейці будуть змушені платити", — пропонує Полякова.

При цьому політика самого Євросоюзу щодо обмеження імпорту російської нафти не змогла запобігти її потраплянню на європейський ринок. Москва просто перейшла до використання "тіньових флотів" на чорному ринку, які продовжують постачати нафту до європейських країн.

"Європа опинилася у ситуації, коли вона фінансує ту саму війну, проти якої, як вона стверджує, виступає. Рішення очевидне: Європа повинна припинити купувати російський газ або його погано завуальовані версії, що надходять від третіх сторін, таких як Азербайджан, і натомість інвестувати в розбудову своєї інфраструктури, щоб мати можливість купувати більше скрапленого природного газу, зокрема, зі Сполучених Штатів".

Окремо Полякова наголошує на важливості максимального озброєння України. Йдеться про надання Києву ППО Patriot, далекобійних ракет ATACMS та систем HIMARS, "які Україна може використовувати для захисту від російських авіаударів і для переходу в наступ, якщо випаде така можливість".

"Крім того, адміністрація Трампа повинна дати зрозуміти, що подальша російська ескалація може спровокувати кроки, які в кінцевому підсумку підуть проти російських інтересів — такі як запрошення України до НАТО".

Також Дональд Трамп може "виправити помилки політики Байдена", який надто боявся ескалації з боку РФ. Серед іншого підтримати план, ініційований Францією та Польщею, щодо створення європейської "коаліції охочих" для відправки миротворчої місії в Україну.

Співпрацюючи з союзниками та партнерами по всьому світу, США мають діяти й для придушення оборонного промислового сектору Росії. Москва не здатна самостійно виробляти всі необхідні компоненти для виготовлення та транспортування військової техніки. Америка може використовувати стимули або загрозу санкцій проти країн та компаній, які допомагають задовольняти потреби Кремля.

"Найбільш нагальним завданням є створення США позиції сили у відносинах із Росією, що врешті-решт змусить Москву піти на компроміси і надішле чіткий сигнал Китаю, Ірану та Північній Кореї…

Позитивний результат матиме відголос далеко за межами Європи: на тлі зростаючої геополітичної нестабільності досягнення тривалого миру в Україні надішле сильний сигнал не лише супротивникам США, а й усьому світу, що Америка повернулася", — підсумовує Аліна Полякова.

Активізувати НАТО

Експерт з міжнародних відносин Стівен Блейк висловлює думку, що єдиний спосіб для Дональда Трампа досягти успіху — вдосконалити політику адміністрації Байдена щодо підтримки України.

"Дотримання цієї політики дозволить продовжувати тиск на Путіна, а якщо США одночасно посилять санкції, це позбавить Росію енергетичних доходів і ринків збуту. Тоді Трамп відкриє шлях для США, щоб вийти на ці ринки і утримувати ціни на енергоносії на низькому рівні.

Це робить реальною енергетичну політику Трампа "бурити, і ще раз бурити", яка не може бути успішною без нових ринків збуту американських енергоносіїв. Ба більше, оборонні зусилля, необхідні для підтримки України, стануть стимулом для реконструкції критично важливих елементів оборонно-промислового сектору", — вважає Блейк.

Збільшення витрат на оборону в поєднанні з тиском з боку Білого дому також може активізувати союзників по НАТО, аби вони взялися за реформування свого вкрай недорозвиненого оборонно-промислового сектору.

"Це дозволить Альянсу відповідати на виклики, зокрема забезпечувати Україну [зброєю], до чого він наразі, відверто кажучи, не готовий", — зазначає експерт.

Дезорганізовані європейці та непередбачуваний Трамп

Юстина Готковська, експертка польського Центру східноєвропейських досліджень, прогнозує: 2025 року політика Трампа щодо України стане основним викликом для європейських союзників.

"Розпад нефункціональної німецької коаліції зробив Олафа Шольца політично недієздатним. Хоча президент Франції Еммануель Макрон зберігає вплив у зовнішній політиці, нестабільність французьких урядів ускладнює ситуацію для європейської політики безпеки.

Новий уряд лейбористів у Великій Британії зосереджений на внутрішніх питаннях і не демонструє бажання до лідерства. У цьому контексті варто відзначити польсько-північно-балтійську співпрацю, де Польща також вдихнула нове життя у формат "Веймар плюс".

Дональд Трамп, з його непередбачуваною політикою щодо військової підтримки Києва та шляхів завершення війни, стане найбільшим викликом для дезорганізованих європейців", — пише Готковська.

На її думку, Європі потрібно пришвидшити вироблення стратегії щодо Трампа, збільшити військові зобов’язання та визначити підхід до гарантій безпеки для Києва. "Попри це, необхідно бути готовими до затяжної війни", — додала експертка.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про ТОП-5 ключових подій у світі, які 2025 року матимуть вплив на Україну.