У Мінекономіки відмовилися відповідати, скільком компаніям дали бронь від мобілізації: як пояснили відмову

Читать на русском
Автор
1687
Бронювання Новина оновлена 30 травня 2024, 21:32
Бронювання. Фото Колаж "Телеграфу"

У відомстві не хочуть робити процедуру більш відкритою для суспільства

Незважаючи на регулярні скандали з непрозорим отриманням підприємствами броні від призову для своїх співробітників, Міністерство економіки відмовилося відповідати на запит "Телеграфа" щодо бронювання. Зокрема, у відомстві не дали відповіді, на підставі яких документів броню для своїх співробітників отримують найбільші торговельні мережі.

Зазначимо, що випадки непрозорого бронювання останнім часом мають величезний резонанс. Так, у середині травня один із таких скандалів призвів до скасування наказу про броню на 6 місяців для військовозобов’язаних працівників Glovo, Visa, ТОВ "Корт" та ще кількох компаній.

Наразі бронювання працівників в Україні здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №76 від 27 січня 2023 року. Згідно з ним, можна забронювати до 50% військовозобов’язаних чоловіків-працівників підприємства, якщо компанія відповідає мінімум трьом із семи критеріїв:

  • загальна сума податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн. євро;
  • сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів та позичок) перевищує 32 млн євро;
  • стратегічне значення для економіки та безпеки держави, згідно з переліком об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженої урядовою постановою від 4 березня 2015 р. № 83;
  • важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіального суспільства (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА);
  • відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
  • розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників по підприємству за останній календарний квартал – не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період;
  • підприємство є резидентом ДіяСіті.

Підприємства, які відповідають хоча б трьом критеріям, мають право бронювати своїх співробітників, решта ж можуть припинити свою діяльність, навіть якщо їх функціонування важливе для регіону.

Це вже позначилося на комунальному секторі: так, у Миколаєві через брак водіїв на лінії виходить менше громадського транспорту, а мер Дніпра Борис Філатов нещодавно поскаржився на дефіцит водіїв, працівників водоканалу та теплоенерго через мобілізацію, що може призвести до зупинення роботи підприємств. критичної інфраструктури. Зрештою, у київському метрополітені через мобілізацію та невирішене питання бронювання виник дефіцит машиністів, що призвело до скорочення кількості поїздів на лініях.

Однак схоже, що про повну прозорість бронювання підприємств і компаній залишається лише мріяти. "Телеграф" звернувся до Міністерства економіки з низкою питань:

  • – Коли, рішенням якого органу влади та за якими саме критеріями отримали бронювання для своїх співробітників торгові мережі "Фокстрот", "Сільпо" та NOVUS? Скільки своїх співробітників у відсотковому відношенні з числа військовозобов’язаних чоловічої статі було заброньовано цими підприємствами від призову до ЗСУ (по кожному підприємству окремо)?
  • – Скільки загалом підприємств в Україні одержали від Міністерства економіки бронювання для власних робітників?
  • – Скільки з цих підприємств включено до переліку тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, згідно з переліком об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, визначеною постановою КМУ від 4 березня 2015 року №83?
  • – просимо надати список підприємств, робітників яких було заброньовано як працівників важливих для економіки країни.
Бронювання в Україні це все службова таємниця, вважають у Мінекономіки
Мінекономіки відповісти не захотів

"Згідно з Переліком відомостей з питань мобілізаційної підготовки національної економіки, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 18.05.2007 № 140 (зі змінами), відомості про військовозобов’язаних, заброньованих центральними та місцевими органами виконавчої влади та іншими держорганами належать до службової інформації ", — йдеться в відповіді Міністерства економіки України "Телеграфу"

Як наголосили у відомстві, інформація, запит на яку міститься у листі "Телеграф", є інформацією з мобілізаційної підготовки та мобілізації.

"З огляду на викладене інформація на запит "Телеграф" не може бути надана, оскільки запитувана інформація відноситься до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", — відповіли в Мінекономіки.

Нагадаємо, в Україні також обговорюється ідея так званого "економічного бронювання" – фінансової моделі для збереження спеціалістів у компаніях та галузях. Вона має дати можливість забронювати найманих працівників та ФОП. Одне з українських ЗМІ повідомило, що в Офісі президента України нібито відмовилися від ідеї "економічного бронювання", проте "Телеграф" отримав іншу інформацію.