Навіщо РФ вдарила по Україні міжконтинентальною ракетою, пояснив військовий експерт

Удар Росії по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР) переслідував не тільки військові цілі, адже мав і вкрай об'ємну інформаційно-психологічну операцію (ІПСО). Вона посіяла чималу паніку серед українців.

Про це розповів військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко. За його словами, інформаційна операція Росії на тлі цього удару мала кілька етапів.

"Перший етап ІПСО був поділений на два протилежні типи реакцій з боку російських ресурсів. Одні, які є ошаленілими розповсюджувачами пропаганди, довгий час ігнорували факт удару МБР по Україні, інші приділяли йому левову частку уваги, вкидаючи різні версії про те, який тип ракети був застосований, за яким об'єктом завдавав удар і так далі", — пояснює Коваленко.

Другим етапом, на думку експерта, був ненав'язливий дзвінок Марії Захаровій, речниці МЗС РФ, під час її пресконференції. Тоді їй заборонили будь-як коментувати удар, проте усе це було добре чутно у мікрофон. Цей момент одразу розлетівся мережею, здійнявши шквал емоцій в українців.

"Подібний перформанс мав надати таємничості темі удару та як наслідок підвищити рівень нервозності та психологічного пресингу в українському суспільстві. Паралельно цей дзвінок мав і маніпулятивний характер, оскільки звучав тип ракети лише як "балістична", що некоректно і мало поменшити категорію значущості ракети в експертних колах", — додає Коваленко.

Він наголошує, що ці маніпуляції практично спрацювали, проте був і провал, адже більшість "цей цирк" не сприйняла серйозно.

Третій етап, за словами Коваленко, — імітація пуску МБР у денний час. Це спрацювало і викликало паніку та відчуття постійної нервозності серед українців. Якби запуск міжконтинентальної ракети зранку не обріс величезною кількістю "диванних експертів", то і обідній пуск не мав би потрібного ефекту. Проте все ж сприйняття МБР в українців було зведено не як до провісника Апокаліпсиса, а як до ракети категорії Х2.

"Під кінець другої половини дня в російському інформаційному просторі стали інтенсивно звучати версії, що ракету, що застосована по Дніпру, некоректно називати МБР, оскільки це балістична ракета середньої дальності — БРСД. Таким чином, після закінчення дня російська інфосередовище отримала вказівку мінімізувати можливі наслідки від застосування МБР шляхом підміни понять, називаючи її БРСД", — каже військово-політичний оглядач.

Він наголошує, що удар по Дніпру планувався не тільки як військова операція, адже він мав об'ємний інформаційний супровід у вигляді багатоетапної ІПСО. А це підтверджує важливість цього удару для РФ.

Водночас ключовим етапом зазначеної ІПСО був виступ лідера РФ Володимира Путіна. Під час нього він акцентував на успішному застосуванні новітньої ракети, якою було завдано удару по "військовому об'єкту" у Дніпрі.

"Зазначений етап орієнтований як на російську цільову аудиторію (технологічні досягнення російського ВПК), українську (залякування населення України в частині, що стосується демонстрації намірів РФ продовжувати ескалацію конфлікту) та поширення інформації про насамперед наявність у Росії новітніх розробок у сфері ракетного озброєння на західну цільову аудиторію, що підтверджується цілим рядом непрофесійних заголовків та статей у середовищі міжнародних ЗМІ", — пояснює експерт.

Раніше "Телеграф" розповідав, за скільки хвилин російська ракета "Орєшнік" може долетіти до столиць Європи.