Генератори є, але не для навчання: що про освітлення у школах кажуть МОН і місцева влада

Реалії третьої за період повномасштабної війни зими демонструють, що для забезпечення енергонезалежності навчальних закладів вжитих заходів недостатньо. Наявні в школах генератори використовуються переважно лише для забезпечення функціонування укриттів під час тривог та пунктів незламності. Натомість класи у разі відключень електроенергії опиняються у темряві. Розв'язувати цю проблему в деяких школах намагаються коштом батьків, пропонуючи купувати акумуляторні лампи.

"Телеграф" зібрав думки шкільної спільноти з цього приводу та поцікавився у посадовців Міністерства освіти та науки, якою є ситуація в школах країни.

Генератор, якого не вистачає на освітлення, та лампи на акумуляторах

До непростої зими в МОН нібито готувались, принаймні робили відповідні заяви та розробляли рекомендації на випадок погіршення ситуації в енергетиці, й, як слідство, введення графіків відключень світла. Наприклад, профільний міністр Оксен Лісовий говорив про можливість перенесення початку уроків на 10-ту годину для навчальних закладів, де не має другої зміни. Серед варіантів дій у найскладніші періоди було також повернення до змішаного або навіть повноцінного онлайн навчання. Хоча останній варіант, здається, є не найкращою альтернативою, адже житловий сектор так само лишається на кілька годин на день без живлення. Відповідно, діти вдома не матимуть світла та й доступу до Інтернету, тож не зможуть долучатися до уроків дистанційно.

Поки що більшість навчальних закладів працює у звичному режимі. А батьки в соцмережах скаржаться на те, що часом в класах недостатньо освітлення, а іноді й зовсім темно. Це відбувається на перших уроках, або на останніх на другій зміні, адже світловий день зараз короткий. При цьому труднощі з освітленням є навіть у столичних школах. На цю проблему, зокрема, звертала увагу шеф-редакторка "Бабеля" Катерина Коберник. В коментарях до її посту на Facebook мешканці столиці наголошували, що ситуація може відрізнятися у різних столичних навчальних закладах. "У нас в ліцеї є генератори, вчимося норм, навіть в підвалі під час тривог — там встановили парти і дошки, поділили на класи", – написала Анна Мурликіна.

"Ми хотіли скидатися, але школа дала зрозуміти, що якщо будуть довгі відключення, то вони не зможуть забезпечити дітей живленням — і нас знову на дистанційну переведуть. Генератор є, але його вистачає на вестибюль і систему оповіщення. Гроші на бензин беруть із благодійного фонду, на який батьки скидаються. Деякі класи таки роблять альтернативне освітлення. Нам пропонують як варіант купити дитині індивідуальну автономну лампу на парту. Якось так", – поділилась власним досвідом співзасновниця платформи "Меморіал" Гаяне Авакян.

"У нас у школі генератор є. На його роботу потрібні великі гроші – 15 л диз. палива/година. Директор якось це вирішує без залучення батьків. Але в нас діти вчаться тиждень через тиждень, бо не вистачає місця в "укритті", де вони проводять більше половини шкільного часу. В області значно довші тривоги. Тому навіть мотивована дитина втрачає інтерес до навчання. Залишаються лише репетитори, якщо в батьків є гроші(. Все складно, але не безнадійно", – вважає Людмила Бевз з Ірпеня.

Порушують питання з освітленням шкіл й у групі "Батьки SOS". В одному з грудневих постів мешканка Вінниці зазначає, що в одному з ліцеїв адміністрації наполягає на закупівлі батьківським коштом "ламп на акумуляторах для кабінетів". Перегляд коментарів доводить, що такі випадки непоодинокі. "Ми купували лампи в клас ще минулого року. І не лише ми — всі класи", – написала Юлія Ільченко, ще одна винничанка.

"Це, на жаль, усюди, за допомогою батьківських комітетів. Наш до екофлоу дійшов. Сказала, що кошти на таке здавати змоги не маю. Проте лампу дитині купила, оскільки дійсно темно у деякі дні, а школа ніяким чином це не вирішує. Генератори є на балансу у всіх шкіл, але для пунктів незламності", – зазначила мешканка Києва Ірина Кравченко.

"Київщина, те саме. Школа вирішувати нічого не хоче, генератор є, але він для сховища. Скинули все на плечі батьків. Хто має змогу, купили лампи акумуляторні, діти носять в школу, діляться між собою. Інколи відпускають раніше з уроків типу образ.мистецтва, бо досить темно і лампи не допомагають (син вчиться в другу зміну). Чекати поки школа виб'є гроші — можна й не дочекатись… Держава все скидає на батьків, виправдовуючись війною і нестачею коштів. А у батьків війни нема чи що? (Питання риторичне, звісно…)", – наголошує ще один з коментаторів.

"В Ужгороді теж так. На жаль, все за кошти батьків… На оновлення класу ми здавали 3000 (рукомийник, ролети, меблі для вчителя, меблі для дітей, вішалки для одягу, побілка, телевізор, і багато чого ще, в тому числі й освітлення – прийшлось міняти всі лампи)", – написала Олександра Євдокимова.

Не за державний кошт, допомагають міжнародні партнери

Оскільки багато скарг на ситуацію з освітленням надходило саме на столичні школи, "Телеграф" поцікавився в Київської міської держадміністрації, як на їхньому рівні долучались до розв'язання проблеми. У відповіді за підписом заступника голови Департаменту освіти та науки Іллі Пасько роз'яснили, що розпорядниками бюджетних коштів є районні держадміністрації. Саме вони визначають потреби навчальних закладів, й, в тому числі, здійснюють закупівлю генераторів. Загалом 373 київські школи на сьогодні ними забезпечені.

Наприклад, в Оболонському районі Києва в навчальних закладах використовують бензинові генератори потужністю 5 вКт. "Вони забезпечують потреби найпростіших укриттів під час повітряної тривоги та пунктів незламності для забезпечення електричною енергією в разі порушення або припинення електропостачання внаслідок надзвичайної ситуації. Кошторисом по галузі "Освіта" на 2024 рік не передбачені видатки на придбання генераторів для здійснення освітнього процесу в період блекауту або планових відключень електроенергії у закладах загальної середньої освіти", – йдеться у відповіді на запит нашого видання.

Тобто батьки мали рацію, коли повідомляли, що альтернативні джерела енергії в школах для забезпечення освітлення класів не застосовують. Визнали недостатність потужності наявних генераторів й в КМДА, зокрема, на цьому наголошував заступник голови Валентин Мондриївський, повідомляючи про закупівлю 35 генераторів для навчальних закладів Києва (з них 25 для шкіл) бельгійським агентством з розвитку Enabel. Посадовець також зазначив, що влада лише в процесі розробки комплексної програми енергонезалежності для кожного закладу окремо. Вона передбачатиме придбання генераторів необхідної потужності та накопичувачів енергії вже наступного 2025 року.

В Міністерстві освіти та науки України на запит "Телеграфа" повідомили, що централізовано закупівля генераторів, акумуляторних батарей та інших альтернативних джерел енергії НЕ проводилась. Не заплановані кошти на посилення енергоефективності освітньої галузі й в бюджеті 2025 року.

Натомість у МОН підкреслили, що у межах "підготовки шкіл до зими та можливих вимкнень електроенергії" залучаються кошти міжнародних організацій. Зокрема, Дитячий фонд ЮНІСЕФ фінансово підтримав українські навчальні заклади, 700 вже отримали фінансову допомогу наприкінці року, а ще 100 – чекають на гранти у січні 2025 року. Йдеться про одноразову виплату у розмірі 290,5 тис. гривень, яку можна використовувати на закупівлю, ремонт та встановлення електро- і теплогенераторів, ремонт інженерних мереж, обігрів та утеплення приміщення, транспортування та зберігання обладнання, пального та запчастин.

Також зі статистики, наведеної МОН, випливає, що електрогенератори таки лишаються основною альтернативою, яку застосовують навчальні заклади при відключеннях світла. На сьогодні хоча б один такий прилад мають 7 922 середніх навчальних закладів країни (або 75,7% від кількості шкіл, які надали інформацію МОН) й 4 651 дошкільних закладів (або 54% від дитсадків, що надали інформацію МОН). При цьому 396 шкіл та 222 садочки застосовують акумуляторні батареї, а ще 38 школи та 42 садочки використовують сонячні панелі. Й більшість закладів, що надали інформацію, заявляють, що потребують додаткових потужностей для забезпечення роботи в умовах графікових відключень світла.

В Міністерстві також нагадують, що для оптимізації освітнього процесу в таких умовах, як й раніше, рекомендують або зміщувати розклад уроків так, щоб вони проходили у світлий час доби, або скорочувати тривалість уроків для ефективнішого використання доступної енергії. Але рішення за адміністраціями шкіл. Як альтернативу для учнів, які не можуть відвідувати школу очно через знеструмлення, пропонують асинхронне навчання та доступ до Цифрових освітніх центрів.

Школи та дитсадки стануть об'єктами критичної інфраструктури?

Наразі питання стабільної роботи навчальних закладів в умовах війни вийни лишається відкритим. З одного боку в уряді говорять про високий відсоток забезпечення навчальних закладів генераторами (лунає цифра – 80%) та плани його збільшити. Зокрема, про це на засіданні Верховної Ради на початку грудня говорив прем’єр-міністр Денис Шмигаль: "Ми працюємо і за державний кошт (хоча в МОН повідомляли, що за бюджетні кошти закупки не ведуться – Авт.), і спільно з партнерами, ціль: завершити протягом ось цього опалювального сезону, сто процентів всі заклади освіти мають бути на автономному електропостачанні у випадку відключення електроенергії для того, щоб не переривати навчальний процес".

При цьому за дужками лишаються питання потужності генераторів, адже як згадувалось, вони майже не використовуються для забезпечення навчального процесу безпосередньо в класах, а розраховані лише на забезпечення потреб укриттів чи пунктів незламності. А ще їх потрібно чимось заправляти, а це додаткові витрати на придбання палива, та десь його зберігати, враховуючи безпекові норми. Крім того, потрібно мати кому їх обслуговувати, а такі фахівці в штаті шкіл та дитячих садків відсутні. До того ж прилади пожежонебезпечні й шкідливі, адже є джерелом шуму, забруднюють повітря, бо при роботі продукують токсичні викиди, що містять чадний газ, сажу, альдегіди тощо.

З іншого боку, хаотичне придбання ламп, ліхтарів, світильників на акумуляторах також становить потенційну небезпеку. Адже вони можуть вибухати й загрятися, якщо зроблені з неякісних деталей чи придбані у сумнівного виробника, або неправильно експлуатуються. Й перевірити всі прилади, які потраплять до школи, вкрай проблематично.

Лунає в публічному просторі від батьків, шкільної спільноти та навіть народних обранців, зокрема, від члена Комітету ВР з питань освіти, науки й інновацій Романа Грищука, слушне запитання, а чи не можна глобально розв'язати проблему та додати школи та дитячі садочки до об’єктів критичної інфраструктури. Й таким чином убезпечити їх від тривалих відключень.

"Телеграф" поставив це питання у запиті до Міносвіти, де повідомили, що не зверталися до уряду з такою ініціативою, адже "включення шкіл передбачає погодження на рівні місцевої та обласної влади, яке своєю чергою передбачає перегляд енергомережі".

Натомість пропозиція розглянути такий варіант було оголошенно й на згаданому засіданні ВР. На це прем'єр-міністр Денис Шмигаль нагадав, що приналежність тих чи інших об'єктів до критичної інфраструктури визначено на законодавчому рівні. "Якщо є обмежений, скажемо, ресурс енергетичний, обмежена кількість електроенергії, то в першу чергу це має бути відповідна критична інфраструктура, яка забезпечує, скажемо, невходження держави або окремих регіонів у гуманітарну катастрофу. До критичної відноситься інфраструктура з виробництва і постачання зброї, логістика, те, що забезпечує знову ж таки наше виживання. Якщо електроенергії вистачає, то, звісно, інші об'єкти соціальної сфери можуть відноситися до тих, які не відключаються. А коли ресурс обмежений, то пріоритетність надається тим об'єктам критичної інфраструктури, які забезпечують виживання держави", – відзначив посадовець.

Як повідомляв "Телеграф", в умовах постійних атак ворога на енергетичну систему українці мають самі дбати про енергнезалежність, серед варіантів її забезпечення є нестандартні рішення. Зокрема, вертикальні вітряки, сонячні кулі, гідротурбіни, прозорі панелі і навіть генератори на дровах.