Терор Росії став точковим: чим це загрожує українській енергосистемі

Росія змінила тактику енергетичного терору проти України. Якщо у 2022–2023 роках її атаки мали "килимовий" характер і були спрямовані на виведення з ладу всієї енергосистеми загалом, то нині Кремль переходить до точкових ударів по конкретних регіонах.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни. Такий підхід викликає кілька ключових запитань: які області можуть стати наступною ціллю, наскільки вразливою залишається українська енергосистема та які засоби боротьби з обстрілами є? "Телеграф" поставив ці питання експертам з енергетики.

Як Росія обстрілювала критичну інфраструктуру в жовтні

Про зміну тактики росіян говорять і в Міністерстві енергетики: заступник міністра Артем Некрасов зазначив, що ворог більше не обирає одночасно великі об’єкти, а "працює від регіону до регіону", атакуючи критичні вузли.

• 3 жовтня — наймасштабніший удар по газовій інфраструктурі за весь час повномасштабної війни. Унаслідок атак по об’єктах "Нафтогаз" у Харківській і Полтавській областях — втрати до 60% добового газовидобутку.
• 5 жовтня — комбінована атака: близько 500 дронів і 50+ ракет. Пошкоджено електростанції, газопроводи. Чернігівська, Запорізька, Львівська обл. — відключення у тисяч домогосподарств.
• 7 жовтня — дрони вдарили по енергооб'єктах і ремонтних бригадах. Харківська, Сумська обл. — пошкоджені підстанції, пожежі.
• 9-10 жовтня — масована атака: 465 дронів, понад 30 ракет, зокрема "Кинджали". Ціль — ТЕС та вузли електропостачання. Київська, Чернігівська, Харківська, Одеська, Сумська, Черкаська обл. — понад 5800 будинків без світла у Києві, є загиблі та поранені.

• 11-12 жовтня — серія точкових атак на розподільчі мережі та об’єкти газопостачання. Запущено 118 дронів та 1 ракету. Київська, Харківська, Одеська, Донецька, Чернігівська обл.

Поєднання тактик чи глобальна незмінність

Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього зміну російської тактики описує дещо інакше: з жовтня 2022 року спостерігалася тенденція до підвищення концентрації ударів.

.

Директор ГО "Інститут енергетичних стратегій" Юрій Корольчук, напроти, вважає, що тактика росіян глобально не змінюється – ситуацій, коли є намагання вибити всю енергетику одним ударом (а така можливість є), він не бачить.

"Є атомні станції. Як кажуть, "будь ласка", якщо так цинічно висловитися. Були періоди, коли президент записував звернення про те, що можуть бути завдані удари по атомним електростанціям. І тоді й МАГАТЕ реагували, і інші міжнародні товариства. Слава богу, нічого не було. З іншої сторони, Путін буквально протягом місяця говорив, що в Україні також стоять атомні електростанції, що також можна сприймати за певний натяк", – говорить він.

За словами експерта, якби у Росії була ціль повністю "вибити" Україну – вона могла би здійснити. Звичайно, ударів по самих реакторам вони завдати не стали би через ймовірність створення прецеденту, однак пошкодити об’єкти, які відповідають за їхню роботу, можуть.

"Мені здається, що ціль ворога – поступово виснажувати енергосистему, доводити її до виснаженого стану. Тому це – економіка країни, її діяльність, життя людей, життя армії. Вони намагалися зробити таку ситуацію в системі, щоби ми самі почали більше навантажувати власні АЕС, більше експлуатувати їх. І це не є добре для АЕС та для блоків. І отака ціль: щоб ми самі себе довели до стану блекаута", – вважає Юрій Корольчук.

Визначити тактику росіян, яку вони використовують під час атак на критичну інфраструктуру, виявилося не просто ексміністру енергетики Івану Плачкову:

Крім того, як говорить Плачков, варто готуватися до того, що у випадку відсутності домовленостей про припинення ударів, треба буде відновлювати енергетичні об’єкти в швидкому режимі, а також жити без світла – "годину, дві, а може й добу".

"По їхній енергетиці ми-то будемо бити. А треба думати про тактику захисту наших об’єктів. Вже зрозуміли, що захисні споруди, які є зараз, не є настільки надійними, як ми прогнозували. Тому я вважаю, що єдиним дієвим засобом є посилення нашої ППО", – вважає ексміністр.

Варто готуватися до відключень, як у 2022-му?

Суть поєднання стратегії ударів росіян, за словами Андріана Прокопа, полягає в наступному: з одного боку, ми могли бачити, коли в якийсь конкретний об’єкт або кілька об’єктів засипалися великою кількістю ракет та дронів. А з іншого – були й атаки, подібні до того, що відбулося 10 жовтня, коли обстріл покривав велику кількість регіонів та об’єктів.

"Під ударом стали об’єкти розподільчої інфраструктури. Не можна виключати, що зараз росіяни будуть або "добивати лівий берег", або вже сконцентруються на правому. Але найскладніша ситуація, звісно, в прифронтових або прикордонних регіонах", – вважає він.

Не виключено, що атаки на прифронтові області продовжаться, однак існує й ймовірність поєднання ударів і по правобережжю, і по лівобережжю країни. "Але вони дійсно зосереджуються на конкретних об’єктах в межах кожної атаки та засипають їх засобами ураження", – говорить Андріан Прокіп.

Ймовірні наслідки використання такої тактики для українців можуть вилитися у тривалі відключення світла: на кшталт таких, що були восени 2022 року або влітку 2024 року, вважає експерт.

"До того ж, вони активізували удари по теплоцентралях. Є рішення, як можна альтернативно забезпечувати тепло, але питання, що у випадку морозів потрібен час на реалізацію таких ідей. А у разі морозів час на вагу золота", – говорить він.

Накопичувачі електроенергії, які подаються як один із способів вирішення проблеми з дефіцитом енергії, не є геймченджером – потрібна зовсім інша кількість, щоби вони отримали цей статус.

"Звичайно, що за ці роки енергетичного терору з’явилися і нові побудовані потужності. Це все додає, але сказати, що через це дефіциту електроенергії не буде, не можна. Атаки ворога все одно створять для нас труднощі та проблеми", – зауважує він.

Крім накопичувачів, серед можливих варіантів протидії російському терору є індивідуальні теплові пункти, мобільні електростанції, що працюють на вугіллі та мазуті тощо. Директор ГО "Інститут енергетичних стратегій" Юрій Корольчук говорить, що це все фактично означає повну зміну роботи та структури енергосистеми.

Після перших обстрілів енергоінфраструктури з’явилася пропозиція побудувати міні-ТЕС – але проблема в тому, що в Україні вони не виробляються, їх треба замовляти з-за кордону, а це – довгий та тривалий процес.

"В нас пішли неправильним шляхом. Просто набудували цих газових генераторів і кажуть, що це розподільча генерація. А це не розподільча генерація. Вона не може брати участь в енергосистемі, на баланс її ніхто не буде брати. Наприклад, Укренерго як оператор, дає команди тепловим електростанціям включатись, виключатись, а тут він кому він буде тут давати? Кому? Тут не можна їх використовувати в цілому. Тому для бізнесу це вирішення проблем, коли немає світла, так? Але тепер проблема із газом", – говорить Корольчук.

Втім, саме до перебудови енергосистеми Україна все ж прийде. Щоправда, вже після завершення війни – саме тоді і можуть бути проведені модернізації, реконструкції та ремонти, а разом з ними і проєкт зміни енергосистеми.

"Проєкт щодо того, якою вона буде, які там блоки залишаться атомні, чи будуть щось будувати інше, яке будувати інше. Щоправда ключовим питанням залишиться те, де брати на це кошти", – підсумовує він.

Прощавай, телевізор і холодильник?

Після обстрілу, що стався 10 жовтня, в оселях українців, зокрема і мешканців столиці, помічаються різкі стрибки напруги, що можуть привести до пошкодження техніки. За словами ексміністра енергетики Івана Плачкова, це є наслідком зростання споживання енергетики та дефіцитом потужності, саме через які і запроваджують аварійні відключення, зменшують потужність споживання на підприємствах.

"Зараз експорт іде з Європи, але електроенергія дуже дорога, тому українські енергетики балансують, щоб не збільшувати експорт, регулюють споживання. Я думаю, що було би зараз доцільно ввести віялові відключення для того, щоб оцей баланс витримувати і щоб люди знали, що, наприклад, світла не буде дві чи чотири години. Так було би простіше урівноважувати", – каже він.

Крім того, як говорить ексміністр, просадка напруги нижче за 200 вольтів не вплине на техніку в будинках українців – тому за холодильники, телевізори та бойлери можна не хвилюватися.

Юрій Корольчук пояснює: це відбувається через нестабільність енергосистеми, адже електрики не вистачає. Він також підтверджує, що у випадку сильних стрибків напруги обладнання не постраждає, втім від негативних наслідків ніхто не застрахований.

"Напруга – це одна проблема. Це пояснюється аварійною ситуацією в цілому. Тобто ці всі відключення, які ми зараз бачимо третій день – це так звані системні аварії. Фактично, це означає, що система, вся енергосистема входить в системну аварію", – наголошує він.

Якщо зараз в розетках українців фіксується 190 вольтів – це означає, що в системі не вистачає обсягу електроенергії. Але потім, коли додається цей обсяг, може відбутися стрибок напруги.

"Він, в принципі, не має відбутись, тому що на всіх підстанціях стоять стабілізатори, які все це повинні вирівнювати Але може відбуватися такі випадки, коли відбувається такий стрибок напруги і все. Це часто залежить також від того, як налаштований сам трансформатор от низького рівня, який там стоїть у вас в районі, наприклад, десь біля вашого будинку. Там також може бути проблема", – говорить він.

Те, що напруга є низькою – погано. Теоретично, варто телефонувати до компанії, яка є надавачем послуг, однак, ймовірніше за все, відповідь буде полягати в поясненні самої аварійної ситуації.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що з настанням холодів для України знову постає критичне випробування — масовані удари Росії по енергетичній інфраструктурі. Питання газових сховищ, видобутку, імпорту, захисту підстанцій і трансформаторів перетворюються з комунальних технічностей на фактори фізичного виживання. Про те, чи вистачить нам газу, розповів народний депутат Олексій Кучеренко.