Атомний бетон у стилі кантрі: в яких оборудках засвітився "Кантріінвестбуд", якому хочуть віддати мільярд на Інститут серця

Тендер на понад 1 мільярд гривень для реконструкції київського Інституту серця ризикує перетворитися на ще одну гучну історію з завищеними кошторисами й старими корупційними слідами. Компанія "Кантріінвестбуд", якій хочуть віддати контракт, фігурує у скарзі до АМКУ та журналістських розслідуваннях через сумнівні документи та ціни на матеріали, завищені на 25–40%, а подекуди — вдвічі.

"Телеграф" дослідив діяльність "Кантріінвестбуду" і виявив, що цікаві зв’язки власника компанії забезпечили їй, наприклад, специфічну участь у освоєнні коштів Держспецзв’язку. А найпоказовіша історія стосується постачання бетону для Централізованого сховища ядерного палива. Того самого, з якого, за словами його керівника "с***ли" мільйони гривень.

Справи сердечні та справи атомні

Тендер на реконструкцію київського Інституту серця, який хочуть віддати скандальній компанії "Катріінвестбуд", досі у підвішеному стані. Антимонопольний комітет розглядає скаргу, де вказано на невідповідності у поданих компанією документах, зокрема, у кошторисах витратних матеріалів.

Ціни на будівельні матеріали, котрі пропонуються "Кантріінвестбудом", такі як арматура, плитка, термопакети, — завищені на 25—40%. А у деяких випадках (наприклад, на двокамерні вікна) і взагалі удвічі.

Окрім участі у скандальному тендері Інституту серця, "Кантріінвестбуд" нерідко згадують в контексті корупційних справ "Енергоатому". Компанія з 2023 року отримала від різних підрозділів НАЕК "Енергоатом" понад 930 млн грн без проведення торгів. Найбільші тендери стосуються будівництва об’єктів захисту на АЕС, з якого, як відомо із плівок по справі "Мідас", забезпечувалися значні відкати Тимуру Міндічу і Ко.

А починали вони з туалетів: що відомо про власника

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія Кантріінвестбуд" (ТОВ "БІК", або просто "Кантріінвестбуд") – досить молода компанія. Згідно з даними системи YouControl, зареєстрована вона була у лютому 2020 року зі статутним капіталом усього у 200 грн, який, втім, за кілька місяців виріс до 250 тис.

Першим її бенефіціаром був записаний киянин Андрій Голубєв, який також виступав засновником ще десятків різних компаній – будівельних, фінансових і навіть тютюнових. Та вже через два місяці після створення серед бенефіціарів "Кантріінвестбуду" з’явився такий собі Юрій Ромашко, який пізніше став і лишається зараз одноосібним власником компанії.

Почала свою активну тендерну діяльність компанія… з туалетів. Першим її держзамовленням у 2021 році став "Капітальний ремонт санвузлів третього та четвертого поверхів адмінбудівлі Ірпінської ДПІ", ціною 271 тис. грн. А вже через два роки "Кантріінвестбуд" отримав свій перший "мільйонник", вигравши без конкуренції тендер "Проектні роботи "Нове будівництво. Рівненська АЕС. Захисні споруди" (вартість 17,8 млн грн).

Теперішній власник "Кантріінвестбуду" Ромашко Юрій Олександрович (не плутати з очільником Rise Ukraine Юрієм Ромашком, який Ігорович) — особа досить непублічна. У ЗМІ згадок про нього практично немає. Мінімальне уявлення дають матеріали судових рішень, які можна знайти у ЄДРСР.

Так, в одній із судових справ згадується, що засновник "Кантріінвестбуду" був дружнім з начальником (протягом 2020—2023 років) Департаменту забезпечення "Держспецзв'язку", для якого компанія виконувала будівельні роботи. Та найцікавіше – де саме вони потоваришували.

"У період перебування ОСОБА_18 на посаді начальника ДЗ Держспецзв`язку, упродовж 2020-2023 в силу займаної посади він забезпечив укладання, а також контроль за виконанням низки договорів щодо будівельно-ремонтних робіт об`єктів нерухомості Держспецзв`язку, які виконувалися ТОВ "Будівельна компанія "Кантріінвестбуд" (код 43534236). Керівником та засновником вказаного товариства був ОСОБА_27, з яким ОСОБА_18 також пов`язували дружні відносини з часів спільного проходження служби в Службі зовнішньої розвідки України", — йдеться, зокрема, у матеріалах судової справи.

Зазначимо, що, згідно з даними YouControl, у 2020-2023 роках керівником ДЗ "Держспецзв’язку" вказано Володимира Мокренка, який відомий, як фігурант у кримінальної справи про розкрадання на дронах (про це дещо нижче).

Бето-о-он!

Публікацій про можливу причетність "Кантріінвестбуду" до розтрати державних коштів багато, проте конкретних зафіксованих фактів у відкритих джерелах — менше. Зібрали для вас найцікавіші.

Зокрема, вражає схема розтрати під час постачання бетону для робіт на Централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яку свого часу детально описав енергетичний експерт Віктор Куртєв.

Нагадаємо, про те, що значна частина коштів, виділених на роботи з будівництва ЦСВЯП, була вкрадена (буквально прозвучало — "спи**на") у 2022 році, — прямо заявив тодішній гендиректор "Атопроектінжирінгу" (відокремлений підрозділ НАЕК "Енергоатом", який займався будівництвом ЦСВЯП. — Ред.) Микола Божко. Журналісти "Схем" тоді змогли отримати запис розмови Божка з підрядниками, де він обіцяв, що буде шукати можливості перекрити вкрадені кошти за допомогою інших оборудок. І схоже що саме "Кантріінвестбуд" якраз і було використано для того, аби приховати "дірки" від вкрадених коштів.

Схему було реалізовано наступним чином:

• Влітку 2023 року керівник "Атомпроектінжинірингу" вирішив внести коригування до проєкту будівництва ЦСВЯП.
• З відповідним запитом він звернувся до материнської компанії — НАЕК "Енергоатом".
• У зверненні зазначалося, що для добудови ЦСВЯП підряднику терміново потрібен бетон.
• Йшлося про великий обсяг матеріалу на суму близько 27 млн грн.
• Через "терміновість" будівництва, за логікою авторів запиту, альтернативи закупівлі без тендеру нібито не існувало.
• Єдиним варіантом пропонувалося придбати бетон у компанії "Кантріінвестбуд".
• Саме ця компанія, як "випадково" збіглося, заздалегідь надіслала "Атомпроектінжинірингу" свою комерційну пропозицію.

Божко, правда, забув пояснити, скільки саме бетону потрібно. Та Віктор Куртєв за іншими параметрами це вирахував.

Розраховано коефіцієнт п***дінгу

"Відповідно до технічної специфікації Holteca (виробника вищезгаданої каністри та конструкторської документації) об’єм між оболонковим простором, куди передбачається заливати бетон у контейнер HI-STORM, складає близько 28 м3. Це, звичайно, теж у листі "забули" вказати…

Можна легко порахувати, скільки ж кубів злощасного бетону використає ВП "Атомпроектінжинірінг", а відповідно, і вартість одного такого куба:

27 185 697, 79 грн / (9 шт. * 28 м3) = 107 879,75 грн за 1 м3.

Найдорожчий бетон в Україні коштує від 3 800 до 4 900 грн за 1 м3.

Коефіцієнт корисної дії п***дінгу на бетоні – 95%", — зазначив експерт.

Наразі за фактом завищення ціни на бетон, що поставив "Кантірінвестбуд", відкрито кримінальне провадження. Згідно з ЄДРСР, останнє судове засідання у справі відбулося у травні 2024 року. Тоді суд частково задовольнив клопотання слідчих про надання доступу до документів, які "Енергоатом" відмовлявся надавати з огляду на начебто секретність.

650 мільйонів "по дружбі"?

Інше кримінальне провадження, де згадується "Кантіріінвестбуд", стосується оборудок на будівництві об’єктів Державної служби спеціального зв’язку і захисту інформації (Держспецзв’язку).

Цікаво, що, як і у випадку з ЦСВЯП, "Кантріінвестбуд" не був головним підрядником, а виконував допоміжну роль. Вона полягала у коригуванні кошторису на проведення робіт, які Департамент забезпечення "Держспецзв'язку" замовляв іншій компанії – ТОВ "Центрбуд".

Отже, у 2020 році ДЗ "Держспецзв’язку" замовив ТОВ "Центробуд" проведення будівельних робіт на об’єкті будівництва: "Реконструкція частини адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 1". На момент підписання сума договору складала 243,7 млн грн. Та згодом зацікавлені сторони вартість робіт вирішили збільшити, апелюючи до "застосування більш складних та вартісних технологій проведення робіт".

Зростання вартості потрібно було чимось обґрунтувати. Але ж до кого міг по таке обґрунтування звернутися керівник ДЗ "Держспецзв’язку"? Правильно, до свого колишнього колеги по спецслужбі, з яким тривалий час товаришував, — керівника "Кантріінвестбуду" Юрія Ромашка. У результаті на початок 2024 року вартість робіт зросла до 901 млн грн. Ось як про це йдеться у матеріалах судового рішення.

"За результатами трьох коригувань проектної документації, здійснених упродовж 2022—2023 років, договірна ціна зросла з 243 735 699,82 грн на момент укладання договору до 901 129 383,85 грн станом на початок 2024 року (тобто вартість зросла на понад 650 млн грн, — Ред.). Коригування проектної документації виконувала компанія ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ КАНТРІІНВЕСТБУД". Водночас нові проектні рішення були погоджені керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_6 (мова про "Держспецзв’язку. — Ред.) на підставі доповідної записки начальника Департаменту забезпечення ОСОБА_10 (мова про Володимира Мокренка. — Ред.). Зазначене рішення було ухвалене без належного погодження з заінтересованими підрозділами, які подавали технічні вимоги", — зазначається у судовому рішенні.

Також у справі згадується, що "Кантріінвестбуд" виступав не лише "коригувальником" ціни, а й субпідрядником на низці об’єктів будівництва "Держспецзв’язку". І у цій якості міг постачати матеріально-технічні цінності за завищеними цінами.

Розтрата на дронах: і тут вуха "Кантріінвестбуду"?

Багато хто пам’ятає грандіозний скандал із переплатою за БПЛА у 2023 році, який НАБУ викрило у Державній службі спеціального зв’язку. Мова йшла про збитки на десятки мільйонів гривень. Але мало хто знає, що ниточки оборудки тягнуться якраз від компанії "Кантріінвестбуд". Про це редакція дізналася, проаналізувавши судові рішення, пов’язані з кримінальним провадженням № 52023000000000600.

Нагадаємо, що у справі фігурують двоє посадовців "Держспецзв’язку" та двоє представників приватних компаній.

• Одним зі згаданих посадовців був вже згаданий колишній товариш Юрія Ромашка, який на момент оборудки керував Департаментом забезпечення "Держспецзв’язку". Мова йде все про того ж Володимира Мокренка, який очолював департамент у 2020—2023 роках.
• А от одним із "представників приватних фірм", як виявилося, є колишня співробітниця "Кантріінвестбуду" і підлегла Юрія Ромашка. У матеріалах справи згадується, що ця ж людина у 2023 році стала власником та керівником ТОВ "Консалтинг-Буд". Згідно з даними YouControl у цей період керівником та засновником фірми стала Любомира Кожушко.

Тобто, як випливає із судового рішення, саме через роботу у компанії Ромашка познайомилися двоє майбутніх фігурантів справи, у яких зрештою, цитуємо, "виник умисел на розтрату грошових коштів, виділених на здійснення заходів із забезпечення Сил оборони України спеціальною технікою та обладнанням, шляхом укладення договорів на закупівлю Держспецзв`язку БПЛА за завищеною вартістю із залученням суб'єктів господарювання".

Чи віддадуть компанії мільярд на Інститут серця?

Той факт, що компанія "Кантріінвестбуд" згадується у низці кримінальних проваджень, схоже, мало турбує тих, хто воліє продовжити співпрацю з компанією Юрія Ромашка. Наразі Державне некомерційне підприємство "Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України" (очолює Борис Тодуров) планує віддати їй підряд на 1,05 млрд гривень для реконструкції низки своїх будівель, попри запропоновану його конкурентом нижчу ціну. При цьому саме "Кантріінвестбуд" був розробником проєкту реконструкції, тобто компанія знала всі нюанси проєкту та його кошторису.

"Наші гроші", які розбирали кошторис від "Кантріінвестбуду" вже знайшли завищення ціни лише за деякими позиціями на понад 6,5 млн грн.

Як дізнався "Телеграф", наразі остаточне рішення по тендеру призупинено через розгляд скарги до Антимонопольного комітету. Той мав прийняти рішення 16 грудня, але переніс його на 23 грудня. Чи стане аргументом для тих, хто вирішує долю тендера, завищення цін та досить цікавий бекграунд "Кантріінвестбуду", покаже час.

"Телеграф" має намір уважно слідкувати як за результатом тендеру, так і за кримінальними справами, де фігурує "Кантріінвестбуд". Не перемикайтеся.