Ядерне напруження зростає: наслідки удару США по Ірану можуть бути непередбачуваними

Президент Сполучених Штатів Джо Байден пообіцяв "відповісти" тим, хто причетний до атаки безпілотника на американську базу в Йорданії, в результаті якої загинуло троє солдатів армії США і ще 34 отримали поранення. Відповідальність за цей удар в Білому домі покладають на "радикальні угруповання, які підтримує Іран".

За даними західних журналістів, ухвалення рішення про відповідні дії може стати одним із найважливіших за час президентства Байдена, адже це може призвести до прямої конфронтації Вашингтона з керівництвом Тегерана.

"Телеграф" з'ясовував, наскільки високою є вірогідність спалаху ще одного військового конфлікту на Близькому Сході та які наслідки він може мати.

Справа честі чи невиправданий ризик?

Життя і посмертна слава американського військового є однією з найвищих цінностей у США. За часів війни в Афганістані вище військове керівництво Штатів узгоджувало обмін тіла одного загиблого бійця на десятки живих полонених, адже повернення героя – живим чи мертвим – на Батьківщину для американців є справою честі.

Очевидно, загибель трьох солдатів і поранення ще більш як 30 в результаті атаки з боку іранських терористів вимагає від США рішучих дій. Особливо важливим для Байдена це рішення стане на тлі міграційної кризи в Техасі, де чинну владу звинувачують у безхребетності у питанні захисту держави від зовнішніх загроз.

Водночас, за словами військового експерта, екс-співробітника СБУ Івана Ступака, ескалація конфлікту з державою, яка має ядерну програму, може стати стримуючим фактором для офіційного Вашингтона.

"З одного боку, начебто все до цього йде: Байден зробив войовничу заяву, армія США переміщує великі бомбардувальники, підготовка триває. З іншого – те, що все це робиться напоказ, не вкладається у логіку і знижує шанси на реальні дії. Зазвичай американці не афішують свої наміри.

Причина вагань Байдена цілком зрозуміла. Іран – ядерна держава (насправді Тегеран має ядерні технології, але офіційно не має ядерної зброї. — Ред.) і у неї є союзники: хусити, ХАМАС, Хезболла. Неможливо спрогнозувати, як країни Перської затоки відреагують на удар по Ірану, особливо на тлі ситуації в Газі. Звісно, ніхто не бомбитиме ракетами Америку, але одна "брудна" бомба, підірвана смертником на Манхеттені, стане великою проблемою для влади", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Без Росії не обійдеться

Попри те, що Іран не визнає своєї причетності до атаки на американську військову базу (відповідальність взяла на себе група "Ісламський опір в Іраку", до якої входять шиїтські ополченці "Катаїб Хезболла", "Нуджаба" та "Катаїб Саїд аль-Шухада"), казати про повну непричетність офіційного Тегерана до інциденту не можна.

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, ми бачимо елементи гібридної війни, яку веде проти Штатів Росія, використовуючи своїх проксі на Близькому Сході. Головною метою цих дій на сьогодні є відволікання уваги Вашингтона від військової допомоги Україні.

"За задумом, створення штучного напруження одразу в декількох точках земної кулі дасть РФ можливість для нових маневрів. Наприклад, позиціонування себе як держави-миротворця, яка здатна врегулювати питання з хуситами в обмін на поступки Заходу щодо війни в Україні.

Іран не готовий вступати в пряму конфронтацію зі США, тому використовує проти американців буцімто непідконтрольних йому бойовиків. Таким чином, у будь-який момент Тегеран може заявити, що Корпус вартових ісламської революції – це фактично держава у державі, тому з претензіями слід звертатися до теократичної, а не світської влади Ірану", – зазначає Дмитро Снєгирьов в коментарі "Телеграфу".

Ба більше, Росія не лише зацікавлена у розпалюванні нових конфліктів, а й готова активно спонсорувати країни-агресори озброєнням, впевнений експерт. Так, у разі з Іраном опосередкована підтримка полягатиме у поставках військових технологій, обміні розвіданими, передачі російської зброї в обмін на іранські БПЛА і балістичні ракети.

При цьому вступати у прямий воєнний конфлікт проти США на боці Ірану Росія не наважиться.

"Сполучені Штати і їхні західні партнери (в першу чергу Ізраїль) зараз спрямовують сили на перешкоджання реалізації Іраном власної ядерної програми. У відповідь Тегеран буде завдавати ударів по стратегічних партнерах США в цьому регіоні та їх видобувних підприємствах, блокуватиме вільне судноплавство. Метою цих ударів є демонстрація можливості значно послабити світову економіку. За задумом Тегерана, це стане пересторогою від широкомасштабного вторгнення. Варто зазначити, що введення військ в Іран дійсно не буде", – каже Дмитро Снєгирьов.

"Зламати" Захід не вдасться, дестабілізувати — запросто

Враховуючи, що йти війною проти Європи і Штатів ані іранці, ані їхні посіпаки не можуть, терористичні організації можуть спрямувати зусилля на дестабілізацію західної економіки.

Втім, за словами заслуженого економіста України Олексія Плотнікова, зламати цю систему їм навряд чи вдасться.

"Європейська і американська економіка досить стабільна. Щоб зупинити її або завдати їй нищівних втрат необхідно докласти надзвичайних зусиль. Маловірогідно, що у режимів на Близькому Сході є такі ресурси. Дійсно, атаки хуситів на кораблі загальмували, а місцями й заблокували судноплавство. Це тимчасовий розрив ланцюжків збуту, проте все ще не смертельний.

Пандемія Covid-19, коли застій був по всіх "фронтах", мала в рази більш катастрофічний вплив на економіку, але й цю кризу Захід пережив. Терористи можуть завдавати ударів по кораблях і підприємствах, повернутися до практики терактів у центрі Європи, але все це матиме дестабілізуючий вплив радше на населення, а не розвиток економіки", – каже економіст в коментарі "Телеграфу".

Хоч би чим закінчилася історія з атакою американської бази в Йорданії, вже зараз стає очевидним, що автократія і тероризм набирають не лише сил (завдяки військовій підтримці "старших братів"), а й сміливості. Якщо колективний Захід не почне мобілізацію ресурсів і не матиме політичної волі для відсічі агресії, незабаром засади колишнього світового порядку не матимуть ваги, адже на зміну їм прийде право сильного.