Міст не для всіх: Кличко перетворив розв’язку на Шулявці на смітник (фото)

Шулявський шляхопровід у Києві, який обвалився у лютому 2017 року, "реконструюють" вже вісім років. Ще до 2020 року там мали побудувати нову сучасну транспортну розв’язку, але за цей час київська влада спромоглася відновити хіба рух автомобілів, хоча й подала це як велику перемогу. Вартість розв’язки при цьому кратно виросла — з 599 млн до 2,45 млрд грн, однак якість робіт викликає запитання й досі.

Реконструювати міст за результатами проведеного у 2018 році тендеру мала компанія "Північно-Український Будівельний Альянс", яку пов’язують із давнім другом Віталія Кличка, ексдепутатом Київради від партії УДАР та експрезидентом корпорації "Укрбуд" Максимом Микитасем. Та у 2019 році Антимонопольний комітет звинуватив компанію у змові та оштрафував на багатомільйонну суму. Пізніше прокуратура подала позов до суду, вимагаючи розірвати укладений між Києвом та компанією договір та стягнути з неї отримані наперед гроші.

Наразі Господарський суд Києва визнав недійсним рішення про оголошення ТОВ "Північно-Український Будівельний Альянс" переможцем тендеру, а також підписану з ним угоду через кричущі порушення, на які, до речі, свого часу закрив очі замовник — КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд". При цьому від забудовника, компанії "Північно-Український Будівельний Альянс", прокуратура вимагає повернути отримані від міста 1,1 млрд грн. Розгляд апеляції у цій справі заплановано на 29 січня 2025 року.

До слова, конкурс на знесення будівлі колишнього заводу "Більшовик", яка заважає спорудженню розв'язки й була головним каменем спотикання усього проєкту, вдалося оголосити лише у грудні 2024 року. Відтак прогнозувати, коли реконструкція мосту повністю завершиться, практично неможливо.

Тим часом "Телеграф" вирішив дослідити, у якому стані зараз перебуває Шулявський міст і чи виконала київська влада при його будівництві повністю хоча б одну зі своїх обіцянок — ту, що стосується маломобільних киян. Йдеться про забезпечення інклюзивності, яка є обов’язковою при спорудженні чи реконструкції транспортних інфраструктурних об’єктів у столиці.

Інклюзивність по-київськи, або який Дід Мороз…

Майже три роки знадобилося київській владі аби хоча б частково відремонтувати після обвалу Шулявський шляхопровід. Відкривав його у грудні 2019 року особисто Віталій Кличко у костюмі Діда Мороза. На відкритті мер похвалився, що під час реконструкції мосту використовувалися "найсучасніші технології", і пообіцяв, що "до літа він буде вже стовідсотково відкритий зі з’їздами і зі всіма розв’язками". Цікаво, що тоді Кличко вирішив не уточнювати, до літа якого саме року на мосту будуть побудовані усі обіцяні ним розв’язки.

У травні 2023 року Кличко знову пообіцяв завершити роботи "до літа" — але тепер уже чітко 2024 року. "В середині 2024 року всі будівельні і роботи з реконструкції Шулявського шляхопроводу мають завершити. І розв’язка буде повністю запущена", — заявив мер. Зрозуміло, що ні в 2020-му, ні в 2024 році обіцянки виконані не були.

А ще, перебуваючи в амплуа Діда Мороза, Кличко пообіцяв на прикладі Шулявського мосту, що мерія "буде робити все, щоб життя киян в нашому місті було більш комфортним і кожен мешканець нашого міста пишався, що він живе в найкращому місті у світі".

В контексті усіх згаданих заяв мера "Телеграф" вирішив перевірити, чи сьогодні, у січні 2025 року, Шулявський міст справді, як каже мер, є "комфортним" для кожного з киян. Наприклад, чи зможуть ним скористатися люди на візочках. До речі, київська влада постійно заявляє, що всі об’єкти транспортної інфраструктури в столиці, де відбувається ремонт чи реконструкція, будуть обов’язково враховувати питання інклюзивності.

"Під час реконструкції та капітального ремонту всіх об’єктів транспортної інфраструктури й, зокрема, на етапах проєктування та реалізації таких об’єктів обов’язково передбачається створення умов безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення", — йдеться в одній із офіційних заяв КМДА.

Фотофакти

Отож, вхід на пішохідну частину мосту зі сторони метро "Шулявська" зустрічає охочих перетнути його націленою у ноги арматурою. А з протилежного боку – нагромадженням бетонних конструкцій, котрі, судячи з навколишнього сміття, лежать там роками. Зрозуміло, що ніякого притомного з’їзду для людей на візочках немає й близько.

Та навіть якби з’їзд і був, навряд чи це допомогло б людям в інвалідних візках. Поточна конструкція пішохідної частини спроєктована таким чином, що по ній часом важко пройти одній людині, не те що проїхати візочнику чи велосипедисту.

Коли на мосту зустрічаються двоє людей, одному з них доводиться втискатися у поручні, аби розминутися.

Ще одна яскрава ознака "турботи про киян" на Шулявському мосту – це сміття. Його повно передовсім за парканом під мостом, що огороджує зону потенційного будівництва. Але вистачає й на самих прольотах шляхопроводу.

Ну а незакріплені належним чином поручні та кустарні підпірки – це, напевно, приклад "сучасних технологій" про які говорив Віталій Кличко.

Як висновок – Шулявський міст, попри обіцянки мерії, у теперішньому стані абсолютно не є комфортним і явно не є доступний маломобільним людям. Можливо, інклюзивність буде передбачена під час справжньої реконструкції мосту, але до неї, судячи з усього, ще дуже далеко. Адже спершу потрібно "вибити" гроші з недобросовісного підрядника "Північно-Український Будівельний Альянс", щодо якого зараз відкрита справа про банкрутство.

При цьому не факт, що, навіть отримавши гроші, київська влада не вирішить витратити їх на який черговий пішохідно-піарний мостовий проєкт. Адже у Києві вже давно нікого не здивуєш дивними пріоритетами місцевої влади у питаннях таких інфраструктурних рішень.

"Нестандартні" пріоритети

Мер Віталій Кличко та його підлеглі постійно демонструють, м’яко кажучи, досить нелогічні підходи у сфері мостового будівництва. Наприклад, коли замість приведення до ладу життєво необхідних транспортних конструкцій київська влада обирає будівництво нових "розважальних" пішохідних мостів.

Так, 2017 року, якраз коли обвалився "від утоми" Шулявський міст, мерія, замість того, щоб кинути усі зусилля та ресурси на його відновлення, з помпою оголосила про будівництва Скляного мосту на Володимирській гірці. "Міст Кличка", як його зараз називають, "з’їв" чималу суму комунальних грошей, але його звели ударними темпами менше ніж за рік. А епопея з Шулявським мостом триває й досі.

Те саме й з іншими справді важливими київськими мостами: роками сиплеться міст Патона. У перманентно аварійному стані перебуває міст Метро (до слова, роботи там все ж почалися, але лише кілька місяців тому). Падає на голови киянам пішохідна частина Повітрофлотського шляхопроводу, який, начебто, ремонтували усього кілька років тому…

Зате у цей час на Оболоні з’являється Міст-хвиля, на будівництво якого разом з облаштуванням прилеглої території витрачають сотні мільйонів комунальних гривень, знищивши принагідно за даними екологів, червонокнижну флору.

А нещодавно Кличко відзначився черговою нетривіальною інженерною ідеєю — побудувати міст в охоронній зоні на Старокиївській горі в Києві. Цей ще один "дуже потрібний" киянам міст повинен буде з’єднати з Пейзажною алеєю іншу "дуже потрібну" споруду – паркінг у глухому закутку міста, який, вважають експерти, жодним чином не вирішить транспортних проблем. Зате частину цього паркінгу разом з мостом, це ж треба такому бути, заплановано побудувати на земельній ділянці, що належить бізнес-соратниці братів Кличків…

Якби скандальна ідея не набула розголосу, не факт, що вже наступного року ми б не отримали черговий багатомільйонний проєкт. У той час, як інші, по-справжньому важливі мости і надалі продовжували б лишатися у критичному стані. "Телеграф" продовжуватиме вивчати ситуацію навколо важливих об’єктів столиці, і, зокрема, об’єктів мостової інфраструктури. Не перемикайтеся.