За крок до бунту? Як Банкова домовлялась з Радою щодо Кабміну і якого голосування бояться нардепи
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 3461
Більшість подібних питань практично не обговорюється з парламентарями
Майже два тижні тому до України частково повернулась політика. Осінь почалась з очікуваної події – кадрових змін в Кабінеті міністрів. Попри те, що ситуація зі звільненнями та призначеннями змінювалась ледь не кожну годину, все відбувалось доволі швидко. Незмінним атрибутом було лише те, що всі кадрові перестановки вирішувались в Офісі президента (ОП). Тим часом поза увагою вкотре залишився парламент, у тому числі президентська фракція "Слуга народу" (СН).
"Успішно пересунули ліжка", — іронізує один із депутатів СН в розмові з "Телеграфом". Він, як і деякі його колеги по фракції, вже філософськи ставиться до того, що з ними більша частина подібних питань практично не обговорюється. До прикладу, потенційних міністрів "слуги" побачили лише напередодні голосування. Їх особисто представили президент та прем’єр.
Тим часом в керівництві фракції запевняють, що список призначень вже давно "гуляв" серед депутатів і це не мало бути для парламентарів особливим сюрпризом. При цьому джерело у фракції зізнається, що "деякі деталі домальовувалися вже в останні дні". Детальніше про нинішні стосунки Банкової з парламентом та про настрої під куполом Верховної Ради, читайте в матеріалі "Телеграфу".
Знають як облуплених
Попри відсутність авторитету парламенту, для ОП було важливо уникнути неконтрольованого бунту і проводити бесіди всередині фракції. За інформацією "Телеграфу", роль комунікаторів виконували голова фракції СН Давид Арахамія та віцеспікер Ради Олександр Корнієнко.
Як розповідає один з депутатів, Арахамія та Корнієнко добре знають слабкі місця своїх колег, тому швидко знаходили спільну мову в питаннях підтримки того чи іншого кандидата в міністри: "За 5 років вони вивчили депутатів як облуплених: хто більш "понятійний", хто більш філософського характеру, комусь хочеться їздити за кордон на якісь там зустрічі, а комусь до дітей. Комусь достатньо, щоб його просто вислухали".
"Було певне нерозуміння у депутатів з аграрного комітету. Вони сподівалися, що міністром буде призначено Тараса Висоцького (керував відомством у статусі т. в. о. — Ред.). Але через його кримінальну справу в ОП переграли ситуацію, — зазначає співрозмовник "Телеграфу". — Для всіх неочікуваною стала кандидатура Віталія Коваля (ексочільника Фонду держмайна. — Ред.). Корнієнко та Арахамія пояснили депутатам, що в них не той комітет, який може бешкетувати. Тому їм краще спокійно підтримати нового міністра", — наголосило джерело видання.
Багато представників фракції досі не розуміють, чому Коваля відправили на аграрне міністерство, адже це зовсім не його напрямок. "Ніколи від нього ні слова не чув про кукурудзу. Може, щось змінилось. А може, він відчув, що у Фонді держмайна сильно "тхне смаженим" і там нічого не зробиш і не заробиш", — ділиться з "Телеграфом" співрозмовник в СН.
Коваля пов’язують з Тімуром Міндічем, співвласником "Кварталу 95". Також нового міністра називають креатурою голови ОП Андрія Єрмака.
Особисті мотиви
З деякими депутатами Корнієнку та Арахамії довелось вести окремі перемовини щодо звільнення Ірини Верещук. В Кабміні вона опікувалась питаннями реінтеграції тимчасових окупованих територій. Групу з 15—20 парламентарів, які в більшості були мажоритарниками з окупованих територій, ще називали "фан-клубом Верещук". Саме через неї вони вирішували певні питання щодо ВПО.
"Її не можна було вигнати одразу. Тому вирішили відправити в ОП. Донесли людям, що так буде краще не лише для неї, а й для всіх. Пояснили, що краще буде приєднати це міністерство до Мінрегіонів та інфраструктури", — пояснює депутат, знайомий із ситуацією.
При цьому він додав: "Зі сторони виглядало трохи дивно, що ми під час війни ліквідовуємо Мінреінтеграції. Психологічно непроста історія: якщо немає реінтеграції, значить ми закинули ці території й за них не боремося. Ці думки важко пересилити".
Ще однією суперечливою кандидатурою був колишній заступник голови ОП Олексій Кулеба, який став віцепрем'єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад та територій України. Саме йому також віддають Міністерство реінтеграції, яке очолювала Верещук. Проти нього виступали мажоритарники Київської області, депутат з групи бізнесмена Іллі Павлюка та особисто голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Якщо перші з Кулебою не спрацювались ще за його керування Київською областю, то у Шуляк особистий мотив – у неї дружні відносини з Олександром Кубраковим. Він, як відомо, очолював Мінвідновлення раніше.
Після призначення Кулеби Шуляк навіть написала допис у Facebook, в якому хвалила Кубракова. На Банковій такий крок не оцінили та вважають, що голова партії пішла проти президента. У Зеленського останнім часом були напружені відносини з Кубраковим, що і стало причиною звільнення. Наразі в ОП замислюються щодо заміни Шуляк на посту керівника партії СН. Але виникає інша проблема – охочих очолити політсилу немає.
Кабмін за парламент
Якщо голоси за призначення міністрів керівництво фракції ще змогло назбирати, то складніша ситуація була з відставкою прем’єра Дениса Шмигаля. Зазначимо, що чутки про зміну голови уряду стабільно з’являються раз на декілька місяців, однак це не завадило невиразному Шмигалю стати рекордсменом по терміну прем’єрства — він очолює Кабмін понад 4,5 року. Втім декілька місяців тому серйозно ширились чутки, що Зеленський має намір замінити прем’єра на Юлію Свириденко, першу віцепрем'єр-міністерку — міністерку економіки. Збирати голоси в парламенті тоді відправили все того ж Арахамію.
"Давид (Арахамія. — Ред.) аргументував, що на призначення когось нового голосів немає. Особливо, якщо цей новий такий же, як старий. Коли почали серйозно обговорювати варіант заміни на Свириденко, то депутати відверто казали, що це "міняти шило на мило". Деякі прямо відповідали, що навіть не прийдуть на голосування. Ми проаналізували й зрозуміли, що це погана історія. Якби у вирішальний момент реально не вистачило голосів, то ми б дуже погано виглядали. І президент також. Не варто забувати, що для звільнення Шмигаля в умовах воєнного стану треба ледь не закон змінювати", — розповідає "Телеграфу" народний депутат, дотичний до цієї історії.
Врешті Шмигалю підтвердили, що він продовжує працювати, і запропонували оновити склад своєї урядової команди. Він не мав відношення лише до звільнення Верещук та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
"Кулеба останні два місяці вже не працював. Він хотів поїхати послом в Британію, але туди відправили Залужного. Діма сприйняв це як недружній крок. Останньою краплею стали його незрозумілі заяви в Польщі. Врешті йому пропонували зробити та очолити мультипосольство в Брюсселі, але він відмовився", — пояснює джерело "Телеграфу" в ОП.
Одразу після призначень прем’єр зібрав оновлений частково Кабмін і закликав усіх співпрацювати з парламентом. І це попри те, що в українському політикумі постійно скаржаться, що Верховна Рада втратила свою суб’єктність. Шмигаль розуміє, що без депутатів не вдасться провести ті закони, які вимагають партнери для надання фінансової допомоги.
"90% депутатської лояльності до уряду буде залежати від комунікації міністрів з депутатами. Попри те, що наші "слуги" часто приходять в уряд з відверто трешовими ідеями", — зізнається один зі співрозмовників "Телеграфу".
Парламентські настрої
Після заборони московської церкви та кадрових пертурбацій в СН всі пристрасті заспокоїлись. Наразі народні депутати прогнозують спокійну роботу. Поки що на порядку денному дійсно немає суперечливих законопроєктів. "Голоси будуть. За потреби допоможуть наші партнери з інших фракцій (йдеться, зокрема, про депутатські групи "Довіра" та "За майбутнє". — Ред.)", — говорять "Телеграфу" в керівництві СН.
Питання можуть виникнути щодо законопроєкту про публічні закупівлі, який вимагають міжнародні партнери. Там доведеться шукати золоту середину в переговорах з союзниками.
Також у Верховній Раді вже обговорюють майбутні голосування, які стосуються закінчення війни. Ніхто поки не розуміє, чи будуть перемовини з Росією, про що врешті-решт домовляться на Саміті миру. Але у чому точно переконані депутати: будь-які результати переговорів, формат закінчення війни потрібно буде проголосувати в парламенті.
"Важко уявити, як це все буде, – зазначає депутат СН. – Поки незрозуміло, коли взагалі може відбутись таке голосування. Наразі всі чекають листопада і виборів президента в США", — резюмує співрозмовник видання.