Ми використовуємо Куки!

"Бусифікація" залишається? Що не так зі спробами покарання ТЦК

Читать на русском
Автор
4906
Чимало чоловіків обирають за краще обходити працівників ТЦК десятою дорогою Новина оновлена 30 січня 2025, 12:58
Чимало чоловіків обирають за краще обходити працівників ТЦК десятою дорогою. Фото Колаж "Телеграфу"

У Раді хочуть додати до Кримінального кодексу ще дві статті

Законотворці взяли курс на наведення порядку з мобілізацією. В парламенті з’явився законопроєкт №12442, яким передбачається покарання для співробітників ТЦК та лікарів ВЛК за протиправну мобілізацію. "Не може бути, що громадяни мають відповідальність порушення правил військового обліку, а співробітники ТЦК і ВЛК не мають", — зазначав один із авторів проєкту закону Максим Бужанський.

Зауваження справедливе, адже так звана "бусифікація" дійсно стала негативним тригером в суспільстві, який вправно використовують російські пропагандисти. Та чи "лікується" системна проблема лише двома новими статтями в Кримінальному кодексі? Питання досліджував "Телеграф".

Завдання Генштабу

За словами одного з авторів законопроєкту, нардепа від "Слуги народу" Георгія Мазурашу, ініціативу лобіювали в Генштабі.

– "Бусифікацію" та інші зловживання під прикриттям мобілізаційної роботи, які дуже негативно впливають на ситуацію в країні, обговорювали на спільному засіданні правоохоронного та оборонного комітетів. Було звернення генерала Баргилевича (Анатолій Баргилевич, начальник Генштабу ЗСУ, — Ред.) з пропозиціями щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства, вчинені керівниками ТЦК та СП, головами та членами ВЛК, — пояснив Мазурашу в коментарі "Телеграфу".

Занепокоєння Генштабу зрозуміле, адже формальне виконання плану з мобілізації працівниками ТЦК без якісної складової призову, аж ніяк не йде на користь фронту. Крім того, як показує практика, "бусифікація" не те щоб панацея для виконання плану. До прикладу, Одеська і Закарпатська області, за даними "Телеграфу", до минулорічного травневого апгрейду мобілізаційного законодавства, мали одні з найнижчих показників виконання плану. А от плани по резонансним відео в TikTok ці регіони перевиконували.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту, його "розроблено з метою забезпечення належного виконання уповноваженими особами вимог мобілізаційного законодавства, а також дотримання прав і свобод громадян під час проведення мобілізаційних заходів". Чудово! Це ж саме те, що треба, щоб покінчити з "бусифікацією". Чи ні?… Придивимося пильніше.

Суть змін

Парламентарі пропонують доповнити КК України двома статтями, яких раніше там не було.

Покарання для ТЦК. Його передбачатиме запропонована законопроєктом нова стаття КК 426-2. За задумом нардепів, під час дії воєнного стану, військовим службовим особам загрожуватиме від трьох до восьми років в’язниці, якщо вони мобілізують громадянина, якого за законом мобілізувати не можна. Або ж навпаки "відмажуть" від мобілізації того, кого призивати і можна, і треба.

Втім, до формулювань такої жорсткої статті одразу ж виникають два принципових питання.

По-перше, відповідальність ТЦК настає у разі порушення порядку призову стосовно тих, кого призивати по закону і так не можна. І як зазначають правники, це дійсно проблема.

– Наприклад, багатодітний батько. Він дав всі документи, заяву на відстрочку, йому сказали, що нам твоя заява до одного місця і ми тебе мобілізуємо. Він приходить в частину, подає заяву і через три-чотири місяці звільняється з військової частини з тими ж документами. За ці місяці особа отримала заробітну плату, додаткову нагороду, навчання, її годували три рази. Хто за це буде нести відповідальність? А там суми дуже значні: на кожну таку особу по півмільйона гривень, а то і по мільйону гривень витрачено. Почекайте. Щоб просто керівник ТЦК поставив собі галку, що він там когось мобілізував, держава втратила мільйон гривень? – казав в інтерв’ю "Телеграфу" адвокат Ростислав Кравець.

А як щодо тих, кого мобілізувати можна? Їх що, дозволено призивати з порушеннями? Принаймні, за їхню "бусифікацію", "антибусифікаційний" законопроєкт ніякої відповідальності для ТЦК не встановлює.

– Тут мова про ступінь суспільної небезпеки: людина не підлягає призову, а її призивають. Це небезпека. А в іншому випадку, людина наче як і підпадає під призов, але були якісь формальні порушення які не є кримінально карними, — коментує "Телеграфу" столичний адвокат Дмитро Бузанов.

– Що стосується "силової" мобілізації – це й так, як на мене, порушує і норми чинного законодавства, а не лише здорового глузду. Просто це, на жаль, ігнорується правоохоронцями, напевно, з розрахунком на те, що "війна все списує". Буду пропонувати розширити межі цього законопроєкту, щоб акцентованою відповідальністю боротися проти таких ганебних і комплексно шкідливих дій з боку осіб у формі, які називають "бусифікацією", — пояснив ідею Мазурашу.

По-друге, неоднозначною є норма про відповідальність лише військових службових осіб, за протиправну мобілізацію. Як зазначав речник Міноборони Дмитро Лазуткін, в ТЦК по всій Україні працює 36 тисяч осіб і серед них 7 тисяч це цивільні люди. Таким чином, 29 тисяч військових ТЦК нестимуть відповідальність за порушення мобілізації, а 7 тисяч цивільних ні?

– Очевидно, тут враховано те, що цивільні особи, мабуть, не приймають таких рішень, якими порушуються норми законодавства щодо призову на військову службу під час мобілізації. Та знову ж таки, це ті моменти, які можна допрацювати й вдосконалити у разі ухвалення за основу, — додав Мазурашу.

– Наказ про направлення, прийняття або призов на військову службу приймає саме начальник ТЦК, а він військова службова особа, — пояснює Бузанов.

Покарання для ВЛК. Новою статтею КК 337-1 за порушення порядку проведення ВЛК, законотворці пропонують карати лікарів, які творять "дива" і хворих роблять "здоровими", відправляючи їх на службу. Або ж навпаки, за ґешефт вигадують здоровим неіснуючі хвороби, щоб звільнити їх від призову. Яскравий приклад — історія екскерівника КП "Київський метрополітен" Віктора Брагінського, який виїхав з країни по сфальсифікованому рішенню ВЛК.

За такі дії лікарі можуть бути покарані на строк від трьох до восьми років позбавлення волі.

У підсумку, законопроєкт дійсно вирішує ряд важливих проблем для військових, пов’язаних з якістю призовників.

– Він направлений більше на недопущення призову тих, хто заброньований, має медичні покази, право на відстрочку, тощо. Але він не направлений на кінець "бусифікації", — зазначає Бузанов.

А саме ж як "ліки" від "бусифікації" парламентарі "продають" суспільству цей законопроєкт.

То що ж не спрацює?

За словами юристів, діючих норм законодавства цілком достатньо для притягнення до відповідальності співробітників ТЦК та лікарів ВЛК.

Наприклад, стаття 426-1 КК "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень" вже передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.

Або ж стаття 366 "Службове підроблення", яку можна застосовувати до лікарів ВЛК за "внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей".

– Хоча справедливо зазначити, що існуючі статті передбачають наявність шкоди. Шкоди немає – немає і кваліфікації. А в новому законопроєкті по факту: порушення порядку проведення медичного огляду, яке спричинило незаконний призов, або не призов. Тут не має ніякої шкоди, тому тут не зовсім одне й те саме. Хоча, якщо цей законопроєкт буде прийнятий, сторона захисту буде "натягувати" ту кваліфікацію, яка існує зараз, адже там покарання менш суворе, — підкреслює Бузанов.

Нарешті існує стаття 146 "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини".

Відтак, головне питання не до якості законодавства, а його дотримання.

– Тут не стоїть питання регулювання на рівні закону. Основна проблема в тому, що територія ТЦК фактично як "сакральна корова", яку не чіпають і де не працюють загальні правила. Чинне кримінальне законодавство там фактично не застосовується, — пояснює "Телеграфу" виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Відповідно, можна приймати окремі закони, на кшталт, щоб ворота ТЦК були відкриті чи дозволена відеозйомка в ТЦК, та все це будуть дурниці. Який сенс ще раз писати в законах, що не можна застосовувати свавільне позбавлення волі або жорстоке поводження і катування?

Автори ініціативи визнають, що після першого читання законопроєкт може зазнати ще важливих змін. Більш того, за даними "Телеграфу" в Раді найближчим часом зʼявиться альтернативний законопроєкт на цю ж тему. То ж поки що "ліки" від "бусифікації" не знайдені.