Українці мають їхати додому? Чи слід перейматися через гучні заяви європейських правих

Останні тижні не вщухає конфлікт навколо розколу Консервативної народної партії Естонії (EKRE). Її лідер Мартін Гельме відзначився гучними заявами про необхідність скорочення допомоги Україні та відправки біженців додому. Одна з претензій — активне використання в побуті російської мови.

Чи мають непокоїтися наші співвітчизники, яким надала прихисток одна з країн Балтії. "Телеграф" розбирався у питанні.

Чужі зовні, свої всередині

Поки офіційний Таллінн виділяє значні кошти на підтримку Києва, розробив і просуває "Військову стратегію перемоги України та поразки Росії", опозиція наполягає: суттєве зменшення допомоги сприятиме у розв'язанні внутрішніх проблем. Про це, за повідомлення видання ERR йшлося, зокрема, на з'їзді Консервативної народної партії, що має наразі 19 місць в естонському парламенті.

Так, на думку лідера партії Мартіна Гельме, скорочення вдвічі сум, які "вкидають в корупційну трясовину в Україні" дозволить заощадити кілька сотень мільйонів євро. І ці кошти можна буде використати на підтримку держохорони, а також це дасть простір для зниження податків.

При цьому політик зауважив, що варто дбати про мир і шукати дипломатичні рішення, щоб не допустити ескалації. А загалом партія підтримує Україну, але "Естонія понад усе". В цей лозунг вкладається й ідея "тримати чужих зовні, а своїх всередині". На практиці це передбачає запровадження більш жорстких імміграційних правил, особливо стосовно слов'ян, і відправлення додому тих, хто приїхав до країни за час повномасштабної війни в Україні.

"Вони можуть називати себе українцями, і велика частина з них родом із зони бойових дій на сході України, але вони розмовляють російською, і дуже велика частина з них повторює наративи Путіна. Факт у тому, що уряд Каї Каллас провів за два роки більшу русифікацію, аніж це вдалося зробити Карлу Вайно, Йосипу Сталіну чи імператору Олександру ІІІ", — так різко висловився Гельме.

Але останні новини вказують на те, що EKRE зараз варто подбати, як триматися на плаву, адже через внутрішні конфлікти її рейтинг стрімко падає. Так само партія активно втрачає прибічників, про вихід з її лав вже заявили пів тисячі осіб.

Нині ті, хто не знайшов порозуміння, вже заявили про створення нової політсили "Естонські націоналісти та консерватори" (ERK). У своїй програмі, окрім намірів внесення змін до Конституції, які дозволять громадянам ініціювати референдуми та обирати главу держави, йдеться про оподаткування іноземного капіталу, дотримання принципів соціальної справедливості тощо. Приділена увага й українському питанню, зокрема, висловлена підтримка нашій боротьбі за свободу.

"Як гуманісти ми за якнайшвидше укладання миру, але умови миру мають гарантувати незалежність, безпеку та територіальну цілісність України та інших європейських країн. Сім'ї українських солдатів потрібно пускати та підтримувати їх в Естонії. Але необхідно також подбати про те, щоб Естонія не стала зручним місцем для авантюристів, тим більше для дезертирів, щоб імміграція не загрожувала цілям, сформульованим у нашій Конституції", — йдеться в програмному документі.

Українську мову в Таллінні не розуміють

Заяви представників націоналістичної партії не лишилися поза увагою як медійників, так і представників нашої діаспори в Естонії. Вони сходяться у думці, що поки праві не мають вирішального голосу у місцевому парламенті, їхні заяви про якісь кроки стосовно воєнних біженців мають декларативний характер. Хоча певні зміни у ставленні до них і загалом війни з Росією все ж таки у суспільстві спостерігаються. На цьому наголошував у розмові з екснардепом Бориславом Березою журналіст Аркадій Бабченко, який зараз мешкає в естонській столиці.

— Таллінн на 40% — російськомовне місто, тому що Росія багато років її тут насаджувала, — зазначив в інтерв’ю Аркадій. — І якщо ти починаєш розмовляти українською мовою, то тебе ніхто не розуміє. Відповідно, ти або переходиш на естонську, яку за рік-два вивчити неможливо, або на англійську, яку практично ніхто не знає в Україні, або на яку? На російську! Отже, українська мова зникла з громадського простору Естонії.

І зараз українці розмовляють російською, час від часу переходячи на українську. На це естонці кажуть, що для нас нічого не змінилось, бо були одні слов'яни, які розмовляють російською, а тепер стали інші. Звісно, кажуть не всі, більшість навіть не помічає цієї проблеми, поки з нею не стикається.

Зазначу, що за останні пів року в Естонії зросла кількість молодих українських чоловіків. У мене на районі є озеро, і от раніше, якщо ти бачив компанію, яка випиває, слухає голосно музику, то це були гарантовано росіяни. З 2022 року їх не видно і не чутно. І їхнє місце повністю зайняли українці. Тому коли Зеленський каже, що ми захищаємо НАТО, а громадяни країн НАТО виходять на вулицю і бачать неймовірну кількість українських чоловіків, і думають, так це ж ви у нас захищаєтесь.

По-друге, змінилась якість українських біженців. Якщо до того прямо було видно з виразу очей, поведінки, що люди втікали з-під обстрілів, з-під бомб, то зараз це зовсім інший контингент. Відповідно, згадані заяви лідера EKRE Мартіна Гельме падають на підготовлений ґрунт, і з цим нічого не вдієш. Я не думаю, що Естонія зараз зробить розворот у бік правопопулістських ідей, як це відбувається у Німеччині, Франції і Нідерландах, проте цей вплив і тут зростає, — зауважив Бабченко.

Не чекати біля моря погоди, а досягати мети

Голова Конґресу українців Естонії Віра Коник також наголошує, що партія EKRE, хоч і отримала представництво у парламенті, але не має вирішального голосу. Тож країна продовжує і виділяти потужну фінансову підтримку, і надавати прихисток біженцям від війни.

— Ця партія демонструє такий собі дуалізм. З одного боку, на загал підтримують Україну, голосують за всі документи, які парламент ухвалює з цього питання, — наголошує в розмові з "Телеграфом" Віра Данилівна. — З іншого — акцентують на тому, що частина грошей може втрачатися через корупцію. Про неї казали й до повномасштабного вторгнення, але зараз це ніби відійшло на другий план, бо є страшніша біда, в якій Україну всебічно підтримує Естонія.

Щодо мігрантів, в тому числі й вихідців з Африки та Азії, то EKRE виступала проти них і до повномасштабного вторгнення. З його початком країна отримала масову хвилю біженців з України і продовжує приймати наших співгромадян. Зараз йдеться про 5,6% від загальної кількості населення — це дуже значна цифра. Ми знаємо, що приїжджають переважно зі східних і південних областей, мешканці яких часто розмовляють російською мовою.

І це не дуже тішить естонців (чесно кажучи, й мені не подобається, що наші співвітчизники обирають для спілкування цю мову), бо вони дуже люблять, поважають і бережуть свою мову. Та це не значить, що біженців позбавляють допомоги, загалом пересічні громадяни дуже і дуже добре ставляться до українців, — наголошує співрозмовниця.

За словами Віри Коник, прихисток в Естонії українцям надаватимуть до березня 2026 року. Але зараз тих, хто оформлює тимчасовий захист, стали більш прискіпливо перевіряти.

— Якщо 2022 року не дивились практично ні на що, приймали всіх, навіть без паспортів, то зараз Департамент поліції та прикордонної охорони детально розглядає кожну справу, — констатує Віра Данилівна. — Вивчають надані документи, підходять індивідуально, бо якщо людина впродовж року кілька разів відвідувала Україну на тривалий час, то логічно виникає запитання, чи потрібен їй захист.

Але в цілому, повторюсь, ставлення нормальне, і з боку пересічних естонців, і з боку влади, всі намагаються допомогти. Як і раніше, Естонія сприяє адаптації новоприбулих біженців з України. Це і безплатні мовні курси, бо знання естонської мови є обов'язковим, і курси перекваліфікації, і курси для підприємців. Багато українців відкривають свою справу, складають мовні екзамени на рівень B1-B2, влаштовуються на роботу. Тобто в будь-якій справі, якщо є бажання, наполегливість, то люди не сидять і чекають біля моря погоди, а досягають своєї мети. Тож ще раз повторюсь: більшість естонців приязно ставляться і підтримують українців, жертвують кошти, волонтерять на користь України тощо.

Як повідомляв "Телеграф", в міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс запропонував заборонити в країні діяльність Московського патріархату.