Тепло буде, але не у всіх. Як почнеться опалювальний сезон в Києві та що з перспективами

Опалювальний сезон в Києві стартував 3 жовтня. Щоправда, поки лише для закладів соціальної сфери – дитячих садочків, шкіл та пологових будинків. Опалення в оселях киян будуть вмикати лише тоді, коли температура в місті триматиметься на рівні +8 градусів протягом трьох діб. Найближчим часом синоптики такого зниження не передбачають.

"Телеграф" розібрався, наскільки успішним буде початок опалювального сезону для мешканців столиці, яким районам пощастить найменше та яким доведеться чекати на тепло в оселі найдовше.

Опалювальний сезон почнеться. Але не для всіх

Підготовка до опалювального сезону в столиці триває: майже 90% житлових будинків отримали акти готовності. У КМДА зазначають, що ці документи свідчать про завершення основного комплексу ремонтних і регламентних робіт.

За словами заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва, теплопостачальні організації фіксують технічні параметри інженерних систем, зокрема в будинках із застарілою інфраструктурою:

Пантелеєв також повідомив, що часу до початку опалювального сезону залишається небагато, однак його достатньо для усунення виявлених недоліків. Крім того, у столиці тривають реконструкції найбільш проблемних тепломереж — цього року "Київтеплоенерго" планує оновити трубопроводи на 13 ключових ділянках, завершити роботи планують до старту опалення.

В рамках підготовки до опалювального сезону фахівці Держенергонагляду здійснили перевірку 3495 енергетичних об’єктів по всій Україні. За підсумками моніторингу виявлено численні порушення нормативів технічної експлуатації, що вказують на системні проблеми у сфері теплопостачання. Найпоширеніші з них:

• пошкоджена або відсутня ізоляція труб;
• несправна або застаріла запірна арматура;
• відсутні контрольно-вимірювальні прилади;
• невиконані гідравлічні випробування.

При цьому, як зауважив "Телеграфу" Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, перевірку не проходили багатоквартирні будинки – в такому випадку, порушення були би зафіксовані в 80% будинків.

"Ніхто не може гарантувати, що конкретно в конкретному будинку почнеться опалювальний сезон. Ніхто не знає, в якому стані мережі, в якому стані сам будинок. Проблем навколо така кількість, що ніхто нічого гарантувати не може", – говорить експерт.

Ще до початку повномасштабного вторгнення, тобто без урахувань руйнувань, спричинених обстрілами, опалювальний сезон в Києві для 700-800 будинків завжди починався дуже пізно, адже подати воду та тепло своєчасно неможливо.

Енергетичний експерт, директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Психея" Геннадій Рябцев в коментарі "Телеграфу" наголошує: опалювальний сезон не є прив’язаним до конкретних дат, йдеться виключно про середню температуру повітря, що є нижчою за +8 градусів за Цельсієм, тобто дату початку опалювального сезону прогнозувати неможливо. При цьому, навіть після уточнень щодо необхідності фіксації не лише зниження температури, а й відповідної тенденції, Рябцев наголошує: в документі, яким визначений початок опалювального сезону, йдеться лише про температуру.

Навесні 2025 комунальні підприємства припинили подачу тепла до осель українців, хоча у квітні того ж року протягом десяти днів була зафіксована низька температура. Геннадій Рябцев говорить, що це свідчить про недосконалість цього порядку, а отже і потребу до його зміни.

"Зараз Кабінет Міністрів цього не пише, але в одному з законопроєктів, які подані та які є урядовими, прописано, що збереження системи централізованого теплопостачання є одним і є державним інтересом. Не розвиток там, не побудова нових систем, а збереження. Але в тому ж самому законопроєкті левову частку присвячено встановленню саме індивідуальних теплових пунктів. Фактично прописано механізми їхнього функціонування в межах системи теплозабезпечення міста", – говорить він.

Де ситуація буде найгірша

Опалювальний сезон 2024-2025 років тривав 146 днів і став третім поспіль, що проходив в умовах воєнного стану. Як повідомили у Київській міській державній адміністрації, стабільне теплопостачання було забезпечено для майже 10 тисяч житлових будинків. У КМДА відзначили злагоджену роботу енергетиків і комунальних служб, що дозволила уникнути масштабних збоїв навіть в умовах регулярних загроз інфраструктурі.

Однак, позитивні підсумки минулорічного опалювального сезону зовсім не означають, що й цього року все пройде без значних проблем. Як зазначає Попенко, найгірша ситуація з опаленням може торкнутися саме старого житлового фонду та старих комунікацій.

"Найважче може бути на Старій Дарниці, в Дніпровському районі – там чимало багатоповерхових будинків, які взагалі не готові до опалювального сезону. В Голосіївському районі вистачає будинків, що взагалі побудовані на тепломережах. Питань дуже-дуже багато", – говорить експерт.

Називає він і район, де, ймовірніше за все, проблем або не буде зовсім, або їхня кількість буде мінімальною, це – Оболонь.

"Там і житловий фонд молодший, і мережі молодші", – говорить Попенко. І зауважує: в усіх інших ситуація може запросто "вистрілити" в будь-який час.

Рветься там, де тонко? Кому варто готуватися до аварій

Більшість аварій у столиці все ж припадають правий берег. Різниця пояснюється комплексом причин: старішою інфраструктурою, вищим навантаженням, складнішою забудовою та несприятливими гідрогеологічними умовами. Мережі на Правому березі прокладалися ще у 1950-1980-х роках. За офіційними звітами КП "Київтеплоенерго", близько 85% труб тут вичерпали свій нормативний ресурс у 25 років.

Інформацію про це підтверджує і Олег Попенко, хоч і зауважує, що точну інформацію та передбачення про те, де швидше за все не витримає мережа, надати ніхто не може. Однак, з огляду на статистику, найчастіше труби "рвуться" в Голосіївському та Шевченківському районі.

"Хоча торік, якщо подивитися статистику, вони "рвались" і в Дарницькому районі, і в Дніпровському. Але в основному це – Голосіївський і Шевченківський район", – говорить він.

Проблема з точними прогнозами полягає в тому, що невідомо, в якому саме стані перебувають наші комунікації, говорить експерт. Аби дізнатися деталі про це "Телеграф" надіслав запит до КМДА та опублікує його, щойно інформація надійде.

Не буде тепла, а чи буде електрострум для обігрівача?

Відсутність розуміння щодо стабільності подачі тепла, змушує українців замислюватись щодо питань електропостачання, адже електрика — єдина можлива альтернатива для обігріву квартир у великих містах. За словами Геннадія Рябцева, "погасити" всю українську енергосистему та призвести до блекауту неможливо. Разом з цим, це не означає, що наслідком кожного наступного удару не будуть знеструмлення в окремих регіонах.

"Аварійні роботи, які після цього мають бути проведені, потребуватимуть певного часу. Він буде визначатися ступенем завданої шкоди. Наприклад, було дуже сильно вражено Чернігівську ТЕС. І внаслідок цього вже третій тиждень поспіль містяни сидять з графіками з графіками погодинних вимкнень. Але блекауту не відбулося", – наголошує він.

Серед населених пунктів, які все ж можуть постраждати від відключень: Кривій Ріг, Дніпро, Одеса, Чернігів, Суми, й Київ. Однак, ремонтні роботи проходять достатньо швидко: навіть якщо взяти до уваги обстріл столиці, який стався в ніч на 10 жовтня.

"Зараз значних проблем можна уникнути. По-перше, енергетики знають, що в таких ситуаціях потрібно зробити. По-друге, в них є більше можливостей, щоб замінити обладнання, яке вийшло з ладу. А по-третє, є можливості заміни тих чи інших джерел енергопостачання. І є достатньо добрий захист цих самих мереж систем, якого не було у 2022-23 роках", – розповідає він.

Енергетичну систему України він вважає надійною та стійкою, необхідну роботу для підготовки її до початку сезону було зроблено, однак, як і завжди "могло бути краще".

"Але, це ті проблеми, які визнаються на найвищому рівні. І на вирішення яких спрямовані заходи, в тому числі Кабінету Міністрів, який прописав їх в 12-м пріоритетом в плані дій на 25-й рік. Там встановлені достатньо чіткий KPI, тобто ключові показники результативності, які свідчать про те, що влада тримає руку на пульсі, знає про проблеми і намагається ці проблеми вирішити", – говорить Рябцев.

Експерт не виключає ймовірність вимкнень електроенергії на території України – і аварійних, і стабілізаційних, вони будуть відбуватися після кожного обстрілу, адже Росія однією з цілей своїх атак вважає саме цивільні об’єкти енергетичної інфраструктури.

За словами Рябцева, проблема недостатнього захисту полягає не лише в діяльності органів місцевого самоврядування, а й в уряді, який надто централізував виконання цих програм і сконцентрував ресурси, а не розподілив їх між регіонами.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що українці, які сподівалися на тепле бабине літо, можуть залишитися розчарованими. Хоча народні синоптики раніше обіцяли потепління з 20 жовтня — до +21 °C на Півдні, +18 °C у Центральних та Північних областях і до +14 на Заході — реальний прогноз суттєво відрізняється. Як зазначає синоптик та кандидат географічних наук Ігор Кібальчич, очікуване потепління, схоже, не виправдається.